Про це повідомляє український аналітично-адвокаційний центр Фундація DEJURE.

Законопроєкт №8359

Так, передбачається, що під час воєнного чи надзвичайного стану “у разі об’єктивної неможливості” повністю фіксувати судове засідання технічно, секретар записує лише “істотні моменти” розгляду справи у протоколі.

Експерти наголошують, що це дає нескінченний простір для зловживань. Адже будь-який суддя може трактувати й використовувати “об’єктивну неможливість” на власний розсуд.

У дописі навели приклади декількох справ, зауваживши: якби у тих випадках діяли запропоновані законопроєктом №8359 норми, судді б легко змінювали текст рішення досхочу чи просто не фіксували б суперечливі моменти.

У пояснювальній записці до проєкту закону мовиться, що “реалізація проекту Закону забезпечить проведення судового засідання у разі неможливості його повного фіксування технічними засобами в умовах воєнного чи надзвичайного стану”.

Законопроєкт №7033-д

Пропонується на час дії воєнного стану надати суддям право визначати на власний розсуд, яка інформація у рішенні може не публікуватися з мотивів безпеки, якщо справа розглядалась у відкритому засіданні. Фахівці знову наголосили, що це відкриває “нескінченний простір для зловживань”.

Окрім цього, держава може суттєво обмежити можливість українців вільно отримувати інформацію, яка становить значний суспільний інтерес. Зокрема, рішення у справах про злочини проти основ нацбезпеки, охорону держтаємниці, недоторканості держкордонів, призову і мобілізації, а також порядку несення військової служби пропонується взагалі приховати від громадськості на час дії воєнного стану та рік після його закінчення (хоча такі рішення все ще ухвалюватимуться на відкритих засіданнях).

Зокрема, у разі прийняття проєкту закону, значно розширюється обмеження доступу до судових рішень в межах кримінального провадження.

Згідно з порівняльною таблицею, законопроєкт пропонує надавати доступ (як загальний, так і повний) до ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей і документів чи про відмову в задоволенні клопотання про такий арешт через рік після внесення їх до реєстру (як це зараз передбачено відносно низки інших ухвал).

Відносно мети законопроєкту, у пояснювальній записці зазначили, що проєкт закону розроблено для запобігання розголошенню окремих відомостей у текстах судових рішень. Для досягнення цієї мети запропоновано на законодавчому рівні відтермінувати загальний та повний доступ до окремих судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, а також обмежити оприлюднення окремої інформації в судових рішеннях.