Про це повідомляє британська телерадіокомпанія BBC.

Лідери НАТО зазначають, що Китай стрімко нарощує свій ядерний арсенал і співпрацює з Росією у військовій галузі.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг попередив, що Китай “наближається” до НАТО у військовому і технологічному плані. При цьому він підкреслив, що Альянс не хоче нової холодної війни з Китаєм.

Місія Китаю при ЄС звинуватила НАТО в “наклепі на мирний розвиток Китаю” і зазначила, що Китай дотримується оборонної політики, яка носить захисний характер.

“Китай не буде нікому створювати “систематичні виклики”, але ми не будемо сидіти склавши руки і нічого не робити, якщо “систематичні виклики” наблизяться до нас”, – наголошується в заяві.

Чому НАТО зосередило увагу на Китаї?

Згідно з комюніке саміту, китайські “амбіції і наполеглива поведінка є системними викликами заснованому на правилах міжнародного порядку і галузях, які мають відношення до безпеки Альянсу”.

“Ми як і раніше стурбовані часто-густо відсутністю передбачуваності дій Китаю і підтримування політики дезінформації”, – йдеться в повідомленні.

Столтенберг заявив журналістам: “Ми не вступаємо в нову холодну війну, і Китай не наш противник, не наш ворог”.

Але він додав, “ми повинні разом, як Альянс, вирішувати проблеми, які ріст Китаю створює для нашої безпеки”.

Китай на даний час має найбільші збройні сили в світі; на службі перебуває понад два мільйони осіб.

В останні роки Альянс також придивлятися до дій Китаю в Африці, де він розмістив військові бази.

• У доповіді Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем світу (SIPRI) зазначається, що ядерні держави збільшили кількість оперативно розгорнутих озброєнь, не дивлячись на загальне скорочення кількості ядерних боєголовок в 2020 році.
• За інформацією SIPRI, до 2021 року дев’ять ядерних держав – Росія, США, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Ізраїль і Північна Корея – мали у своєму арсеналі 13 080 одиниць ядерної зброї, в той час, як на початку 2020 налічувалось 13 400 одиниць.