Про це йдеться у повідомленні пресслужби НБУ.

У Нацбанку наголосили, що були вимушені піти на такий крок, щоб:

– захистити гривневі доходи та заощадження українців;
– збільшити привабливість гривневих активів;
– знизити тиск на валютному ринку;
– посилити можливості НБУ забезпечувати курсову стабільність;
– стримувати інфляційні процеси під час повномасштабної війни.

Зазначається, що з початку широкомасштабного вторгнення РФ в Україну Нацбанк не приймав жодних рішень щодо облікової ставки, що було необхідно в умовах психологічного шоку.

Однак зараз, коли економіка почала поступово адаптуватись до нових умов, замість психологічного шоку приходить економічна логіка, якою керуються бізнес та громадяни. Це вимагає змін підходів до монетарної політики.

“За таких умов відсутність належної винагороди за утримання гривневих активів посилює загрози доларизації економіки та відповідної втрати ресурсу фінансовою системою. Девальваційні очікування громадян і бізнесу є нестійкими і чутливими до розвитку воєнної ситуації, зокрема до оперативних змін на фронті та інших ситуативних факторів”, – пояснили у Нацбанку.

Окрім цього, в НБУ наголосили, що у травні зросла різниця між офіційним та готівковим ринком курсу валют, що лише посилило негативні ефекти для української економіки.

Також у відомстві зауважили що, попри достатній рівень міжнародних резервів, посилились ризики для макрофінансової стабільності у середньостроковій перспективі.

“Так, за відсутності суттєвого підвищення дохідностей гривневих активів продовжиться швидке виснаження міжнародних резервів та накопичення дисбалансів в економіці”, – повідомили у НБУ.

Ще одним важливим фактором для рішення про підвищення ставки стало прискорення інфляції. В НБУ попередили, що вона буде й надалі зростати найближчими місяцями.

Також Національний банк вирішив розширити коридор процентних ставок за монетарними операціями з банками для того, щоб створити додатковий простір для пожвавлення міжбанківського ринку.

Тому вже з 3 червня ставка для кредитів рефінансування дорівнюватиме обліковій ставці плюс 2 в. п., а для депозитних сертифікатів – обліковій ставці мінус 2 в. п.

У відомстві додали, що належна реакція ринкових ставок на рішення щодо підвищення облікової ставки призведе до збільшення гривневих активів, зокрема ОВДП, що дозволить вберегти заощадження та доходи українців від інфляції.

“Збільшення привабливості гривневих заощаджень сприятиме зменшенню попиту на валютному ринку. Це дасть змогу уникнути подальшого накопичення дисбалансів, знизити тиск на міжнародні резерви України та поступово розв’язати проблему множинності валютних курсів”, – резюмували в НБУ.

#Букви звернулись до журналіста та фінансового аналітика Сергія Діденка за коментарем щодо підвищення облікової ставки.

Як пояснив експерт, збільшення облікової ставки призведе до зростання вартості кредитів, що вплине на витрати бізнесу. Відтак варто очікувати зростання цін.

“З іншого боку, адекватність монетарних рішень з боку регулятора у відповідності тенденціям ринку зберігає довіру бізнесу та тим самим дозволяє впливати на їх очікування. Тобто, інфляція не буде мати стрімкого зростання, даючи час та простір для маневру Нацбанку впливати на ціни”, – наголосив Діденко.

Також варто очікувати на зменшення кредитування, додав фінансовий аналітик.

За його словами, через відсутність належної винагороди за розміщення активів у гривні – тих самих депозитів – зросла загроза доларизації економіки та відповідної втрати ресурсу фінансовою системою.

“Девальваційні очікування населення та бізнесу є нестійкими і чутливими до розвитку подій на фронті, зокрема до оперативних змін на передовій та інших ситуативних факторів”, – сказав експерт.

Сергій Діденко додав, що у травні Нацбанк влив на ринок рекордні обсяги валюти для інтервенцій – 3 410,6 млн доларів (3,4 млрд дол) при фіксованому курсі 29 грн, тим часом як середній ринковий курс продажу становив 35 грн за долар.

“Крок можна назвати так – “подивися правді у вічі“. Міграція від шоку війни до економічної логіки та прагматичних монетарних рішень”,- підсумував експерт.

• Нагадаємо, станом на 1 червня 2022 року Національний банк вже перерахував на потреби української армії близько 16,9 млрд грн.
• Раніше Нацбанк скасував обмеження на встановлення курсу, за яким продаватимуть готівкову іноземну валюту клієнтам.