Про це йдеться у матеріалі видання ScienceAlert.
Вченим довелося просвердлити крижаний щит, щоб виявити, що під ним знаходиться річка. Команда гляціологів, які вивчають вплив зміни клімату на льодовики, дізналися про річку під час недавніх радіолокаційних досліджень з повітря. Експерти кажуть, що річка протікає під льодом на 460 кілометрів, що більше, ніж річка Темза, яка протікає через Лондон у Великій Британії.
Експерти зазначають, що нещодавно відкритий водний шлях і його відгалуження можуть суттєво вплинути на те, як протікає та тане лід над нею. Відкриття зроблено шляхом поєднання даних радіолокаційних досліджень з повітря та моделювання водних потоків. Вони досліджували велику територію, зокрема лід як зі східного, так і з західного щитів Антарктики, з водою, що стікає в море Ведделла.
“У регіоні, де базується це дослідження, міститься достатньо льоду, щоб підняти рівень моря в усьому світі на 4,3 метра. Скільки цього льоду тане та як швидко, це пов’язано з тим, наскільки слизькою є основа льоду. Нещодавно відкрита річкова система може сильно впливати на цей процес”, – сказав співавтор дослідження та гляціолог Мартін Зігерт з Імперського коледжу Лондона у Великій Британії.
Нове дослідження показує, що в Антарктиді відбувається достатньо танення біля основи льодових покривів, щоб утворилися річки. Ці канали прісної води під високим тиском можуть прискорити процес танення льоду, оскільки основа льодовика стає менш стабільною в точці, де вона зустрічається з морем.
Хоча ми вдосконалюємось у вимірюванні того, скільки льоду тане на Північному та Південному полюсах, процеси, що спричиняють це танення, є складними. Відкриття, подібні до зробленого тут, дають нам краще розуміння основних процесів, що означає можливість створення більш точних моделей майбутніх втрат льоду.
“Попередні дослідження вивчали взаємодію між краями крижаних покривів і океанською водою, щоб визначити, як виглядає танення. Однак відкриття річки, яка сягає сотень кілометрів углиб суші, спричиняючи деякі з цих процесів, показує, що ми не можемо повністю зрозуміти танення льоду без розгляду всієї системи: льодового покриву, океану та прісної води”, – каже гляціолог Ніл Росс з університету Ньюкасла у Великій Британії.
Дослідники кажуть, що якщо темпи танення в Антарктиці будуть збільшуватися, а літо буде досить теплим, щоб утворювати танення поверхні, це може мати значний вплив на приховані річки, які вже існують, потенційно зробивши льодовий покрив тут більш сезонним, як це у випадку з Гренландією.
Усі ці фактори можуть призвести до петлі зворотного зв’язку, коли додаткове танення саме по собі створює ще більші темпи втрати льоду. Це може статися через глибокі потоки води, які змушують лід швидше рухатися над сушею, створюючи більше тертя та ще більше танучи.
Тепер вчені хочуть використати методи, які використовуються в цьому конкретному регіоні Антарктиди, в інших частинах континенту, щоб зрозуміти вплив річок, що протікають під льодом на танення льодовиків.
- Врятувати льодовики у двох третинах найкрасивіших парків і заповідниках планети вдасться лише за умови обмеження глобального потепління на 1,5 градуса за Цельсієм вище доіндустріального рівня. У третині з них льодовики зникнуть до 2050 року, незалежно від того, сповільниться глобальне потепління чи ні.
- Згідно зі звітом Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), за останні 30 років температура в Європі зростала більш ніж у два рази швидше, аніж середня глобальна температура.