Джерело: пресслужба Офісу генерального прокурора

Як повідомляли #Букви, 1 червня у Деснянському районі міста Києва внаслідок обстрілу ворогом столиці під час повітряної тривоги загинуло троє людей, у тому числі дитина, ще семеро громадян отримали травми різного ступеню тяжкості.

Трагедія сталася біля укриття, розташованого в приміщенні комунального медичного закладу, двері якого були зачинені. Це укриття фактично було єдиною захисною спорудою цивільного захисту населення, що знаходиться поруч з будинками, де мешкали загиблі та травмовані люди. Решта найпростіших укриттів, нанесених на мапу укриттів міста Києва поруч з будинками загиблих та травмованих, станом на 1 червня були відсутні або зачинені.

За даними слідства, підозрюваний, перебуваючи з 2018 року на посаді директора Департаменту муніципальної безпеки КМДА, несе персональну відповідальність за організацію та результати роботи даного структурного підрозділу з реалізації державної політики у сфері цивільного захисту на території міста Києва.

“Неналежне виконанням підозрюваним службових обов’язків та відсутність з його боку контролю за утриманням і станом готовності укриттів призвели до загибелі та травмування людей на порозі зачиненого найпростішого укриття”, – йдеться у звіті.

Зазначається, що впродовж часу перебування на посаді підозрюваний не визначив реальні потреби фонду захисних споруд цивільного захисту у столиці, не надав жодних пропозицій щодо формування бюджету міста з цього питання. Він не організував роботу щодо створення фонду захисних споруд та не забезпечив дієвий контроль за їх утриманням і станом готовності.

Внаслідок цього з 4655 захисних споруд цивільного захисту лише 3041 об’єкт виявився придатним для використання, а решта є непридатними та обмежено придатними. Частина придатних для використання захисних споруд постійно були зачинені.

Крім того, підозрюваний не вжив жодних заходів реагування щодо наказу Департаменту освіти і науки КМДА, на підставі якого до захисних споруд, розташованих у закладах освіти, під час повітряних тривог не допускалися особи, які не є здобувачами освіти чи працівниками цих закладів.

“З метою приховування своєї службової недбалості та створення хибного уявлення про ефективність роботи він надав вказівку підлеглим працівникам створити в мережі Інтернет мапу укриттів м. Києва та забезпечити її наповнення інформацією про розташування захисних споруд цивільного захисту”, – наголосили у пресслужбі.

Як пояснили в Офісі генпрокурора, до мапи укриттів вносились відомості про захисні споруди – адреса, тип, вид, власник, контактний телефон. Насправді вони були фактично відсутні або не були пристосовані для використання, про що складено акти підрозділами ГУ ДСНС у м. Києві.

Відтак, кияни, бувши введеними в оману інформацією, розміщеною на мапі, після оповіщення про загрозу повітряної атаки вирушали за адресами, за якими укриттів не існувало або вони були зачинені чи не придатні для використання, чим наражали себе на небезпеку.

З цього приводу з 24 лютого 2022 року по 1 червня 2023 року на адресу очолюваного підозрюваним Департаменту надійшло понад 400 скарг громадян, а також звернення голів РДА, які були залишені без належного реагування.

Нині вирішується питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу.

• Станом на 3 червня в додатку “Київ Цифровий” функції зворотного звʼязку щодо стану укриттів від киян надійшло більше ніж тисяча скарг.
• Президент України Володимир Зеленський пообіцяв покарання та жорстку реакцію на трагедію, яка сталася 1 червня під час масованої атаки РФ по Києву, коли троє осіб загинули, так і не потрапивши в укриття через те, що воно було зачинене.
• Начальник Київської міської військової адміністрації Сергій Попко, коментуючи повідомлення про закрите укриття під час ракетної атаки по Києву 1 червня, заявив, що завдання щодо підготовки, облаштування та перевірки роботи укриттів ставилося неодноразово, і невиконання цього завдання наразі розслідують СБУ, прокуратура та Нацполіція.