Нестор Шуфрич під вартою: звинувачення у держзраді та захист

Печерський районний суд міста Києва обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до суду для Нестора Шуфрича, народного депутата від забороненої партії ОПЗЖ (на світлині посередині), 15 вересня 2023 року. Раніше правоохоронні органи оголосили підозру у держзраді щодо нього, а Служба безпеки України провела обшуки за місцем проживання Шуфрича. Suspilne News / Oleksandr Magula

Понад два роки Нестор Шуфрич перебуває під вартою – досвідчений учасник української політики та народний депутат від політсили «Опозиційна платформа – За життя». У вересні 2023 року Служба безпеки України повідомила йому про підозру у державній зраді. За даними слідства, у 2021 році він нібито виконував вказівки Володимира Сівковича, колишнього заступника Ради національної безпеки й оборони часів Януковича, який після Майдану переїхав до Росії та, за даними СБУ, був завербований ФСБ. Також Шуфрича підозрюють у фінансуванні дій із метою повалення конституційного ладу й зміни меж території України через оплату охоронних послуг для ділянки в окупованому Криму.

Сам політик заперечує провину і стверджує, що переслідування має політичний підтекст. 24 вересня Шевченківський суд Києва розпочав розгляд справи по суті. Нижче викладено, як слідує з матеріалів слідства, Шуфрич нібито працював на Росію та як захист заперечує ці твердження. З обох сторін звучать аргументи, які мають визначити подальший шлях цієї резонансної справи.

Зміст звинувачень та аргументи захисту

За версією слідства, у 2010–2013 роках Шуфрич налагоджував зв’язки з проросійськими колами та координував дії, спрямовані на дискредитацію українського керівництва. Також прокуратура стверджує, що він допомагав обґрунтовувати інтереси Росії через публічні виступи та звернення до владних структур із вимогами зміни керівництва в окремих секторах держави. Поряд з тим згадується діяльність у сімейному маєтку в Сімеїзі та охоронні витрати, пов’язані з ділянкою, контроль якої нібито переймали російські структури і яка розглядається як фінансування незаконного збройного формування.

Захист заперечує представлену доказову базу. За словами представників захисту, між договорами на охорону ділянки та платежами відсутні офіційні документи, тож факт оплати не може слугувати підставою для звинувачень. Депутат також вважає, що його контакти з Сівковичем не означали змову з Росією, а дії треба трактувати як діяльність у межах законної депутатської роботи. Він підкреслює, що його позиції не узгоджувалися з іноземними центрами впливу, і що він діє як народний обранець, а не як агент чужої держави.

«Я не відрікаю, що спілкувався з ним. Я знаю його близько 20 років, ми працювали разом у різних структурах. Але суд не встановив, що він є зрадником або агентом ФСБ, і я не бачу підстав вважати себе агентом чужої держави.»

У своїх аргументах він додає, що підозри щодо держзради з’явилися лише у 2022 році, тоді як контакти із Сівковичем мали місце раніше, тож він не міг знати про можливу участь останнього в роботі на ворога. Захист також наголошує, що листування, яке нібито підтверджує координацію з ворогом, було знайдене на флешці під час обшуку за іншою справою, тому докази слугують неналежними. Навіть якби листування було автентичним, воно не доводить незаконності дій, оскільки матеріали охоплювали лише депутатські запити та публічні виступи.

«Йдеться про просте питання: депутатський запит із приводу того, чи є кримінальне провадження стосовно судді Чауса, якого в доволі непритямний спосіб знайшли у Вінницькому лісі – у спідньому. Я не хочу, щоб суддів України в спідньому знаходили в наших лісах, і в закордонних лісах теж.»

Захист також підкреслює відсутність офіційних договорів на охорону ділянки або підтверджень фінансових платежів, а також сумніви щодо застосовності норми про фінансування зловмисних формувань у 2016 році та її зворотної дії. Адвокати планують й надалі відстоювати лінію захисту в суді, заперечуючи будь-які твердження про фінансування повалення конституційного ладу як неправомірні.

Прокуратура продовжує роботу над другою частиною обвинувачення, що стосується фінансування зміни меж кордонів України. Нині суд зосереджений на першому епізоді – держзраді. Наступне слухання заплановано на 30 жовтня 2025 року, під час якого прокурор має завершити озвучення обвинувального акту, а суд визначить подальші кроки щодо арешту та розгляду.

У цій справі Шуфрич продовжує заперечувати провину та наполегливо відстоювати власну позицію щодо дотримання законності та політичної свободи дій як у парламентській діяльності, так і поза нею. Це одне з найпомітніших розслідувань у сучасній українській політиці.

«Жодна моя позиція не узгоджувалась ні з ким: ні в Брюсселі, ні в Вашингтоні, ні в Москві. Це була моя позиція. За кожне слово я готовий нести персональну політичну відповідальність!»