Північна Корея підтвердила незмінність ядерної політики на Генасамблеї ООН

Кім Сон-Ґйон, заступник міністра закордонних справ Північної Кореї, під час Генеральної асамблеї ООН (UNGA) у Нью-Йорку, США, у понеділок, 29 вересня 2025 року. Getty Images/John Lamparski

Північна Корея на Генеральній асамблеї ООН підтвердила незмінність курсів щодо ядерної зброї: заступник міністра закордонних справ КНДР Кім Сон Гйон заявив, що Пхеньян ніколи не відмовиться від ядра як складової конституційного устрою країни. Такі слова стали ключовим фрагментом публічного виступу під час глобальної зустрічі дипломатів.

“Нав’язування денуклеаризації КНДР рівнозначне вимозі відмовитися від суверенітету та права на існування”

У доповіді також зазначено, що відсутність повної денуклеаризації не означає відсутності діалогу: Пхеньян заявляє про готовність до переговорів, проте наполягає на збереженні ядерного арсеналу та забезпеченні відповідних гарантій безпеки.

За офіційними словами лідер КНДР Кім Чен Ин раніше висловлював готовність до зустрічі з США, але за умови збереження ядерної зброї та гарантій безпеки.

Історія криз на півострові сягає перших ядерних випробувань у 2006 році, після яких Північна Корея опинилася під міжнародними санкціями через заборонені програми озброєння. Паралельно на Генасамблеї обговорювалися й інші аспекти міжнародної безпеки: питання регулювання застосування штучного інтелекту у озброєнні, а також теми взаємодії між КНДР та Росією та можливого залучення північнокорейських військових до конфліктів за межами корейського регіону.

Контекст та перспективи взаємодії на світовій арені

Аналітики підкреслюють, що позиція КНДР може вплинути на подальші переговори з США та іншими країнами у сфері стабілізації регіону. У 線і міжнародних дискусій акцент робиться на necessity діалогу та обережного балансу між безпекою та можливістю мирного врегулювання, навіть з урахуванням тривалої ядерної дисципліни Північної Кореї.

Загалом виступ на Генасамблеї ООН демонструє, що тема ядерної зброї залишається центральною у світовій безпеці й потребує координації дипломатичних зусиль, контролю та прозорості, щоб запобігти новій ескалації та зміцнити міжнародну стабільність у регіоні.