Про це йшлося на сьогоднішній прес-конференції НБУ, передає кореспондент #Букв.
Як повідомлялося раніше, 28 квітня вступив в силу закон про фінансовий моніторинг (№361-IX “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення”).
Документ передбачає, зокрема, введення деяких обмежень при проведенні грошових операцій на суму понад 5 тисяч. Тепер для їх проведення є обов’язковим підтвердження особи відправника коштів.
На які операції закон вплине?
Керівник департаменту фінмоніторингу НБУ Ігор Береза пояснив, нововведення покликані зосередити увагу банківських установ на операціях, які мають ознаки “дроблення” та позначені як “високоризикові”.
Маються на увазі такі перекази, відправник яких не ідентифікований, і які в сумі значно перевищують ліміт у 5 тисяч гривень.
Береза уточнив, що на сьогодні чітких критеріїв для визначення того, які операції являють “високоризиковими” та мають ознаки “дроблення” немає. Кожен банк матиме буде самостійно розробити ці критерії.
У НБУ запевняють, що “низькоризикових” операцій, яких більшість, нововведення не торкнуться.
Коли нововведення почнуть діяти?
Перехідний період, протягом якого механізм роботи нововведень має бути реалізований, триватиме до 1 січня 2021 року.
До липня НБУ має опублікувати свої рекомендації щодо впровадженню нововведень, а до початку наступного року банки мають, користуючись ними, виробити власні алгоритми їх реалізації.
До тих пір перекази на суму понад 5 тисяч без ідентифікації особистості дозволені.
В яких випадках в проведенні переказів відмовлятимуть?
Відповідно до закону, якщо йдеться про банк або небанківську установу (пошта, служби з переказу коштів), відправник повинен буде показати документ, що ідентифікує особу (сьогодні це повинен бути паспорт, але перелік таких документів планують розширити) задля того, щоб виконати операцію на суму понад 5 тисяч гривен. Якщо відправник відмовиться надавати документ співробітникові установи, в проведенні операції буде відмовлено.
При цьому якщо йдеть про перекази між картками/рахунками одного і того самого або різних банків, обмеження в 5 тисяч гривень не діє. В цьому випадку і відправник, і одержувач вже ідентифіковані банками.
Що буде з терміналами?
Що стосується платіжних терміналів (програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС), до кінця року їх власники повинні будуть прийняти рішення про те, яким чином будуть проводити операції в майбутньому, враховуючи норми нового закону.
Глава департамент платіжних систем НБУ Олексій Шабан пояснив, що власники терміналів матимуть або обладнати пристрої засобами для ідентифікації користувача (наприклад, зчитувачем карт), або відмовитися від проведення операцій на суму понад 5 тисяч гривень.
Шабан наголосив, що рішення в цьому питанні будуть приймати саме власники терміналів, оскільки для багатьох з них немає необхідності витрачати кошти на переобладнання пристроїв.
Заступник голови НБУ Катерина Рожкова в свою чергу зазначила, що робити перекази великих сум за допомогою терміналів — просто незручно, отже, ними і без того не користуються з цією метою, проблем не виникне.
За статистикою, середня сума чека в терміналах небанківських установ становить близько 130 гривень. У терміналах банків — близько 600 гривень. Ці суми значно нижче ліміту.
Чи буде масове блокування рахунків?
У Мережі почала поширюватися інформація про те, що нібито ті, хто отримав анонімний переказ або кілька переказів, сума яких перевищує ліміт, будуть зобов’язані надати інформацію щодо походження цих коштів, а в іншому випадку доступ до них буде заблокований.
Керівник департаменту фінмоніторингу НБУ Ігор Береза запевнив, що блокування рахунків не буде.
Береза наголосив, що “низькоризикові” операції (з незначними сумами та без ознак “дроблення”) привертати увагу банків не будуть.
Тобто, банкам буде необхідно вживати заходів тільки у випадках, якщо були зафіксовані “високоризикові” операції на суму значно більшу за 5 тисяч гривень, при проведенні яких відправник ідентифікований не був.
Як саме фінустанови будуть реагувати на такі інциденти, наразі невідомо.