Про це повідомляє американське видання Bloomberg.

Коли у червні цього року представники країн “Великої сімки” зібрались на саміті у Німеччині, вони одностайно пообіцяли підтримувати Україну та запроваджувати санкції проти РФ, поки остання не припинить війну.

Однак серед представників країн “Великої двадцятки” немає такої єдності у питанні покарання Кремля через агресію проти України.

Зазначається, що лише половина з 20 країн приєднались до міжнародних антиросійських санкцій. Західні посадовці, які подорожують світом, щоб відстоювати необхідність жорсткої економічної ізоляції РФ, були здивовані, що низка країн “Великої двадцятки” не запровадили санкції проти Росії. Серед них є і такі держави, які не намагаються допомогти Кремлю обійти західні санкції.

Саме з такою “незручною реальністю” зіштовхнувся держсекретар США Ентоні Блінкен під час свого туру країнами Південно-Східної Азії та Африки. Велика частина світу не готова слідувати за США та Європою в їх намаганнях ізолювати Росію та президента РФ Володимира Путіна

Така позиція деяких країн робить угоду щодо глобальних ініціатив, таких як ліміт російських цін на нафту, запропонований G-7, ще складнішим для виконання. Водночас ця ситуація надихає Путіна та його ключового прихильника, президента Китаю Сі Цзіньпіна, продовжувати здійснення своїх глобальних намірів.

Найбільшим противником антиросійських санкцій є Китай. За кілька тижнів до того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, лідер КНР потиснув руку Путіну, заявивши про “безмежну дружбу”.

Окрім цього, витрати Китаю на російську нафту різко зросли після початку війни — у червні КНР витратила на російські енергоносії на 72% більше, ніж роком раніше.

Проте Пекін – далеко не єдиний, хто не готовий протистояти Кремлю. Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді 1 липня розмовляв телефоном з Путіним і обговорив, як можна розвивати торгівлю між державами.

Луїс Інасіо Лула да Сілва, лідер президентських перегонів у Бразилії, поклав відповідальність за війну на Україну, так само як і на Росію.

У Південній Африці президент Сиріл Рамафоса розкритикував санкції, введені США проти РФ.

Туреччина дійшла висновку, що покарання Росії завдасть шкоди економічним і політичним інтересам Анкари. Зокрема Туреччина втратить 35 мільярдів доларів через високі витрати на енергоносії та вплив на туризм.

Саудівська Аравія також підтримує добрі стосунки з Москвою через свою участь у нафтовому картелі ОПЕК+. Окрім цього, вони мають хороші відносини з Пекіном: наслідний принц Мохаммед бін Салман нещодавно заявив, що багато китайських компаній вже ведуть бізнес у Неомі, його головному мегапроєкті.

“Ер-Ріяду не потрібно вибирати між американською та китайською технологіями, так само як ви можете мати McDonald’s і Burger King на одній вулиці”, — сказала посол Саудівської Аравії в США принцеса Ріма бінт Бандар журналістам під час візиту президента Джо Байдена минулого місяця.

Такий вибірковий підхід до зовнішньої політики створив конкуренцію за вплив. Канцлер Німеччини Олаф Шольц багатозначно запросив Аргентину, Індонезію, Індію та Південну Африку, жодна з яких не ввела санкцій проти Росії, на свій саміт G-7, присвячений Україні, наприкінці червня.

Боротьба за м’яку силу була продемонстрована в Африці минулого місяця, коли міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров отримав похвалу за московську ядерну енергетику. Він скористався нагодою, щоб наголосити на історичній підтримці Росією африканських визвольних рухів, водночас доводячи, що до погіршення продовольчої безпеки призвели саме західні санкції, а не те, що Кремль заблокував українські порти.

Доцентка кафедри глобальних комунікацій Університету штату Джорджія Марія Рєпнікова зауважила, що Москва використовує “різні способи закликати та говорити про Глобальний Південь в якості їхнього захисника”.

За словами Рєпнікової, такий підхід стосується не лише Африки, але й Азії та Латинської Америки, куди Росія постачає свою вакцину від Covid-19, а Китай інвестує значні кошти.

Зокрема нещодавно південноамериканський торговельний блок МЕРКОСУР відхилив прохання президента Володимира Зеленського виступити на саміті наприкінці липня.

В Індонезії президент Джоко Відодо дотримувався традиційного нейтралітету. Попри тиск з метою не допустити Путіна до саміту G-20 у листопаді, він запросив на нього і російського, і українського президентів.

• Нагадаємо, у п’ятницю, 5 серпня, у російському Сочі відбудеться зустріч президента РФ Володимира Путіна та президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана. Однією з тем перемовин стане ситуація в Україні.
• Також за інформацією ЗМІ, Росія, ймовірно, знайшла спосіб обійти санкції заходу щодо нафти і постачає “чорне золото” через невеликий порт в Єгипті.