Про це йдеться у повідомленні пресслужби Amnesty International.
За даними розслідування, скоріш за все, росіяни випустили ракети по Сергіївці у ніч на 1 липня, близько 1:00.
Ракети влучили у житлову багатоповерхівку та місцевий курортний готель. Як наслідок – 21 загиблий та 35 поранених, з яких 5 осіб знаходяться у важкому стані в реанімації, а тому кількість жертв обстрілу ще може зрости.
Донателла Ровера, старша радниця Департаменту реагування на кризи Amnesty International, зауважила, що ракети Х-22, якими було завдано ударів – це потужна зброя, розроблена для знищення військових кораблів, а тому стріляти такими ракетами по житлових районах, щонайменше, нерозважливо.
“Цей напад є ще одним прикладом повної зневаги російських військових до цивільного населення України, оскільки вони продовжують спричиняти невиправдані смерті й руйнування. Кожна людина, яка несе відповідальність за такі воєнні злочини, має постати перед правосуддям за свої дії”, – додала вона.
Amnesty International відвідала місця завдання ударів у Сергіївці і не виявила жодних доказів присутності українських солдатів, зброї або інших військових цілей поблизу. Супутникові знімки, розглянуті Amnesty International, також не вказують на будь-яку військову активність у цьому районі до нападу.
Експерт зі зброї Amnesty International виявив на місці удару по готелю фрагменти боєзапасів, які відповідають великій керованій ракеті. Фрагменти мали заклепки старого зразка зброї 50-річної давності, як у ракет Х-22.
Основний принцип міжнародного гуманітарного права (законів війни) полягає у тому, що сторони збройного конфлікту повинні завжди відрізняти цивільних особ і цивільні об’єкти від військовослужбовців і військових об’єктів.
Військові об’єкти можуть бути мішенню, але нападати на цивільних осіб або цивільні об’єкти – протизаконно. Перед будь-яким нападом військовослужбовці повинні вжити заходів для забезпечення об’єктивної упевненості в тому, що вони не націлені на цивільних осіб і цивільні об’єкти.
Зараз є численні приклади того, як російські сили регулярно здійснюють незаконні напади в Україні, у результаті яких гинуть і отримують поранення цивільні особи.
Деякі з цих атак, імовірно, були навмисними нападами на цивільних осіб або цивільні об’єкти. Серед них і обстріли Сергіївки.
Відразу після опівночі 1 липня російські війська випустили щонайменше дві ракети в бік чорноморського курорту Сергіївка, розташованого приблизно за 72 км на північний захід від міста Одеса.
Перша ракета влучила в базу відпочинку “Годжі”, у результаті чого загинули шестеро мирних осіб. Вже через декілька хвилин друга ракета влучила у господарський магазин перед житловим дев’ятиповерховим будинком на вулиці Буджаска, 23, і вбила 15 мирних осіб.
Серед убитих у “Годжі”: менеджерка бази відпочинку Надія Рудницька, її 12-річний син Дмитро Рудницький; 30-річна Ольга Ілляшевич та її мати Марія, які втекли від бойових дій зі Слов’янська на Донбасі; 41-річний Олександр Шишков, відомий футбольний тренер, який жив в Одесі й зупинився в готелі після дитячого футбольного матчу напередодні.
Серед загиблих під час атаки по вулиці Буджакська були 68-річний учитель фізкультури Володимир Чулак, його дружина, 64-річна шеф-кухарка Тетяна і їхній 35-річний син Михайло, який жив в Одесі і відвідував своїх батьків.
Сестра Тетяни Чулак, Валентина розповіла Amnesty International, що почула вибухи і вибігла на вулицю, до будинку, в який влучила ракета. Всередині будинку вона знайшла у ліжку свою мертву сестру Тетяну. Тіло чоловіка Тетяни було на кухні.
Михайло – син Тетяни та Володимира – у момент “прильоту” був на терасі. Ракета влучила у нього. Михайла розірвало на шматки.
Також серед загиблих і 50-річна секретарка, Галина Румашук разом із чоловіком Сергієм (48-річний будівельник). Вони вижили під час самого удару, бо втекли з будівлі, але коли повернулися, щоб знайти щось зі своїх речей, стіна дому завалилася і вбила їх обох.
36-річний Роман, мешканець четвертого поверху будівлі, розповів Amnesty International, що він і його мати вижили лише завдяки тому, що під час удару перебували за бетонною стіною на кухні, купаючи цуценя.
Іншу частину їхньої квартири знищено вибухом. Роман спробував врятувати свою сусідку, 63-річну Прокопію Павленко. Але вона отримала смертельне поранення під час вибуху й померла, коли він виносив її з будівлі.
Наталія Янковська та її партнер Максим Недомов загинули від серйозних травм, отриманих у результаті вибуху. Двоє маленьких синів Наталії від попереднього шлюбу, 10 і 14 років, лишаються в лікарні, один з них – у критичному стані.
Серед інших жертв удару по житловому кварталу: Олександр Срібний (47 років), Тетяна Нестеренко (64 роки) і Віра Максименко (71 рік).
“Безжальні бомбардування російськими військовими житлових районів, де повно мирних людей, які гинуть усі сні, жахають. Скільки ще цивільних має загинути, перш ніж настане правосуддя і відповідальність за ці злочини? Російські сили, які скоюють ці порушення міжнародного гуманітарного права, повинні бути притягнуті до відповідальності за свої дії, а жертви і їхні сім’ї – отримати повне відшкодування збитків”, – наголосила Донателла Ровера.
Усі матеріали Amnesty International про порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права, скоєних під час повномасштабної війни в Україні, доступні за посиланням.
ДОВІДКА: Amnesty International — всесвітній рух, що об’єднує близько 10 мільйонів осіб із більш ніж 150 країн і регіонів, які виступають за припинення грубих порушень прав людини.
Amnesty International прагне забезпечити кожній людині можливість користуватися всіма правами, проголошеними у Загальній декларації прав людини та інших міжнародних правозахисних документах.
- Нагадаємо, міжнародна організація Amnesty International – яка займалась розслідуванням знищення Маріупольского драматичного театру – на основі зібраних доказів дійшла висновку, що російські військові свідомо скинули на театр бомбу, знаючи, що там переховуються сотні мирних мешканців.