Одноробівка на Харківщині: життя під атаками FPV-дронів і обстрілами

Село Одноробівка, що на півночі Харківської області, розташоване всього за шість кілометрів від російського кордону та за 15 кілометрів від межі з Сумською областю. Це місце опинилося між двома фронтами – Сумським та Південно-Слобожанським, що робить його вразливим до бойових дій. З початком наступу російських військ на Сумщину, життя в Одноробівці зазнало суттєвих змін, зокрема через атаки FPV-дронів, які літають навіть над оптоволоконними лініями зв’язку.

Світлана Звєрєва, місцева жителька, ділиться своїми переживаннями: звуки боїв із Сумської області добре чутні, а дрони літають дуже низько, змушуючи людей ховатися навіть у кущах.

“Харків нам не чутно. А от в Сумській області ‘бахи’ чутно. І артилерія, і з авіації. Виходи є, ми чуємо, а зараз дронами почали. Дуже страшно, бо йдеш, а воно дзижчить над головою. Де застало, там і під кущі ховаємося. Можна рукою дістати – вони так низько літають.”

Світлана – переселенка з іншого села на держкордоні. Вона зазначає, що у 2025 році ситуація стала трохи спокійнішою, ніж торік, коли доводилося ховатися у підвалах через постійні обстріли.

Григорій Твердохліб, ще один житель села, розповідає про напружену обстановку, коли дрони з боку Вовчанська регулярно пролітають над селом, несучи загрозу. Він також зазначає, що навіть бджоли та домашня худоба бояться вибухів і шуму війни.

“Коли страшніше було? Коли наступ був на Вовчанськ, тому що у нас Вовчанськ, виходить, із цієї сторони. Суми у нас на тій стороні, вони далі від нас. Ситуація дуже напружена у нас в Одноробівці. Я був у дворі, і летів дрон з тієї сторони. Чотири пропелери, бомбочка як завжди з ним. І він так розвернувся і полетів в ту сторону.”

У травні 2024 року, під час повторного наступу росіян на північ Харківщини, Одноробівку почали обстрілювати керованими авіабомбами, а згодом замінили авіацію на дрони, які продовжують тероризувати місцевих жителів.

Олександр, фермер із села, розповідає, як дрони літають над полями, заважаючи роботі, а місцеві жителі змушені власноруч перерізати оптоволоконні дроти, які залишають після себе безпілотники.

“У нас на оптоволокні зараз літають і все. У мене всі поля переплутані мотузочками. – І що робити? – Прибираємо, згрібаємо. Наш син бере шурупокрут, паличку таку, і накручує. Воно щільне таке, його треба або перерізати, або перекушувати – рукою так не розірвеш. Буває таке: на полі працюємо, прилетів дрон, упав, ми вискочили й одразу перерізали.”

Староста округу Оксана Пуніна зазначає, що через пошкодження FPV-дронами веж мобільного зв’язку, зв’язок у селі майже відсутній. Людям доводиться ходити територією в пошуках сигналу, щоб зателефонувати.

“Є села, які трошечки вище територіально, і до них дотягується зв’язок із Золочева. В Одноробівці, наприклад, взагалі ніде зловити зв’язок. Можна тільки ходити, шукати по якимось територіям, щоб хоча б кудись до когось додзвонитися.”

За її словами, у селі залишилося лише 87 жителів – це вдесятеро менше, ніж до початку повномасштабної війни. Люди навчилися боротися з новими загрозами, але життя на прикордонні залишається надзвичайно складним і небезпечним.