- У Німеччині заявили, що країна готова прийняти тих росіян, які втікають від мобілізації. Берлін готовий прийняти “дезертирів з російської армії” за однієї умови.
- Міністерка оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт заявила, що “часткова” мобілізація, яку Путін оголосив в Росії, та псевдореферендуми на тимчасово окупованих територіях України не зупинять підтримку українців з боку Німеччини.
- На думку президента Польщі Анджея Дуди, організовані Росією псевдореферендуми на окупованих територіях України є “знущанням”. Він запевнив, що Польща не визнаватиме їхні результати, тому що вони нічого не варті та вирішуються в Кремлі.
Про це інформує The New York Times.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц відразу переходить до суті, коли його запитують, чому його країна не відправлятиме бойові танки в Україну: він каже, що це “дуже небезпечна війна”.
Нещодавно Україна досягла успіхів проти Росії, яка вторглася в країну в лютому, і просила Захід про підкріплення. Але Німеччина відмовилася лідирувати у наданні цієї допомоги.
“Ми підтримуємо Україну”, — сказав Шольц минулого тижня в інтерв’ю The New York Times. “Ми робимо це так, щоб не довести до того, що це стане війною між Росією та НАТО, тому що це було б катастрофою”.
Для Шольца, соціал-демократа, який менш як рік тому обійняв посаду канцлера від своєї давньої попередниці Ангели Меркель, те, як Німеччина надала військову допомогу Україні, стало чимось на кшталт лакмусового папірця його — та його країни — здатності керувати Європою під час найбільшої безпекової кризи з часів Другої світової війни.
Шольц, безсумнівно, пройшов довгий шлях від передодня російського вторгнення, коли його уряд запропонував Україні 5000 касок і польовий шпиталь. Але минули місяці та загроза парламентського голосування, перш ніж він схвалив будь-які постачання важкої зброї.
За сім місяців війни Берлін пообіцяв надати Україні військову допомогу на суму понад 700 мільйонів євро. Німеччина також надіслала реактивні системи залпового вогню, сучасну артилерію та десятки зенітних установок, що сприяло нещодавньому приголомшливому просуванню України на полі бою, коли за шість днів її сили повернули більше території, ніж Росія захопила за шість місяців.
Але Шольц відмовився надати Україні бойові танки “Леопард” або БМП “Мардер”, про які неодноразово просили українські чиновники. Для переходу від оборонної позиції до наступальної на півдні українським військам потрібні танки, щоб прорвати оборонні лінії та відвоювати більше території до зими, і, як сказав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, “звільнити людей і врятувати їх від геноциду”.
Відмова Шольца — яка суперечить волі багатьох навіть у його власній правлячій коаліції — викликала гучну та майже одностайну критику серед східноєвропейських сусідів Німеччини, не в останню чергу в Україні. Командири на фронті кажуть, що небажання німців надати бойові танки вказує на політику пошуку врегулювання шляхом переговорів за існуючими лініями, а не на успіх України у витісненні росіян.
“Жодного раціонального аргументу щодо того, чому цю зброю не можна постачати, лише абстрактні страхи та виправдання”, — нещодавно написав Кулеба у Twitter. “Чого боїться Берлін, а Київ — ні?”.
Відповідаючи на це запитання в інтерв’ю The Times, Шольц доволі жорстко відбрубав.
“Лідерство не означає, що ви робите те, що вас просять люди”, — сказав він. “Лідерство означає приймати правильні рішення та бути дуже сильним. І це те, що я роблю… Ми співпрацюємо, і ми робимо це разом із нашими союзниками, і ми ніколи не робимо щось поодинці“, – додав Шольц. “І ось як ми реагуємо на дуже небезпечну війну. Абсолютно розумно ніколи не робити нічого самотужки“, — сказав він.
В інтерв’ю Шольц відкинув будь-які припущення про те, що Сполучені Штати могли б насправді вітати активізацію Німеччини та переймання на себе ініціативи щодо відправлення бойових танків, які важко транспортувати, особливо через океан.
Але після успішного контрнаступу України посольство США в Берліні опублікувало у Twitter те, що багато хто сприйняв як завуальоване запрошення для Німеччини: “Ми закликаємо всіх союзників і партнерів якомога більше підтримувати Україну в її боротьбі за демократичний суверенітет” . Посольство твітнуло. “Рішення про тип допомоги в кінцевому підсумку залежить від кожної країни”.
Перемоги українських військ на полі бою цього місяця лише посилили тиск на Шольца, уряд якого в різний час називав різні причини, щоб не надсилати танки.
Після того, як цього місяця міністр оборони Шольца Крістіне Ламбрехт заявила, що Німеччині довелося зберегти свої танки, щоб виконати свої зобов’язання перед НАТО, генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберг відповів, що озброїти Україну – важливіше.
“Гарантуючи, що Росія, президент Путін не переможе в Україні, ми також підвищуємо нашу власну безпеку та зміцнюємо альянс”, – сказав Столтенберг.
Навіть у Німеччині зростає нетерпіння.
“Вся Європа чекає, коли Німеччина зробить перший крок”, — сказала Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн, представниця Вільних демократів, однієї з трьох партій коаліційного уряду пана Шольца, і голова парламентського комітету з питань оборони. .
Обережність Шольца також була очевидною під час інтерв’ю в його небажанні детально описувати власне бачення того, як може закінчитися війна, натомість він волів цитувати гостьове есе президента Байдена, опубліковане The Times у травні.
Оголошення Путіна минулого тижня про те, що він призиває приблизно 300 000 резервістів і продовжує анексію частини східної України, показало, що він “у розпачі”, сказав канцлер, додавши, що це також продемонструвало, що Путін недооцінив здатність України дати відсіч і єдність Заходу у підтримці Києва.
“Очевидно, що Путін не знає, як з цього вийти”, – сказав Шольц. “Очевидно, що він не виграє війну, і Росія не виграє війну”.
Але слова “перемога” у контексті України він уникає.
Манери канцлера часто називають роботизованими – вони давно отримали жартівливе визначення “Scholz-o-mat”. Однак, були моменти під час часом напруженого інтерв’ю The Times, коли Шольц був напрочуд емоційним, коли реагував на запитання, які його провокували. Кілька разів він лаяв журналістів за те, що вони запитували.
Канцлер Німеччини – не єдиний, хто вагається у допомозі Україні складними системами озброєння.
Заклики Зеленського щодо американських керованих ракет великої дальності також поки що залишилися без відповіді.
Але прихована погроза Путіна минулого тижня щодо тактичного ядерного удару, коли він оголосив про нарощування сил і обіцяв довести війну до кінця, викликала резонанс у Берліні.
“На жаль, ядерний шантаж, схоже, спрацьовує в Німеччині”, — сказала Клаудія Мейджор, керівниця політики безпеки Німецького інституту міжнародних справ і питань безпеки в Берліні.
“Якщо канцлер серйозно ставиться до керівництва, йому доведеться проявити ініціативу і, так, активізуватися”, — сказала Мейджор. “Багато робити і керувати — це не одне й те саме”.
- Міністр закордонних справ Польщі Збігнев Рау заявив, що Німеччина уникає можливих шляхів підтримки України у повномасштабній війні та розкритикував небажання постачати основні бойові танки.