17 березня Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт президента РФ Володимира Путіна. Тепер можливості лідера Росії стали значно обмеженішими.
Про це інформує Нік Робертсон у своїй колонці в CNN.
“Поки Кремль відкидає висунуті проти нього звинувачення Міжнародного кримінального суду у воєнних злочинах, у стінах Кремля постає інша реальність. Світ Путіна став меншим”, – пише аналітик.
У Гамбурзі G20 у 2017 році президент РФ годинами спілкувався наодинці з однією з найвпливовіших людей у світі на той момент – колишнім президентом США Дональдом Трампом.
Через рік на наступному саміті лідерів G20 у Буенос-Айресі Путін дав “п’ять” наслідному принцу Саудівської Аравії Мохаммеду бін Салману менш ніж через два місяці після того, як на Саудівську Аравію впала підозра у жорстокому вбивстві журналіста Джамаля Хашоггі.
Раніше Путін мав вплив на світових лідерів. Але тепер це все у минулому. І Німеччина, і Аргентина є підписантами Римського статуту – дві зі 123 країн, які зобов’язані видати його до Гааги як військового злочинця, якщо той знову з’явиться на їхньому порозі.
Ні США, ні Індія не підписані в МКС. Невдовзі після оголошення МКС президент Джо Байден на запитання репортера, “чи варто Путіна судити за воєнні злочини”, відповів, що “він явно вчинив воєнні злочини”, вказавши, що Путіна не вітатимуть у США.
Зараз Путін стоїть перед дилемою, якщо він з’явиться в Делі (Індія) на цьогорічній G20 у вересні, що робитиме прем’єр-міністр Нарендра Моді?
Це залишає неоднозначним тип правової пастки, в яку Путін міг би ненавмисно опинитися в майбутньому. Без ретельного планування він може приземлитися в країні, яка не приєдналася до МКС, але через невидимий міжнародний політичний тиск або своє бажання передадуть його до Гааги.
Хоч президент РФ найближчим часом навряд чи постане перед судом, його его підірване.
Єдиний інший президент серед 15 осіб, які уникають МКС – це колишній президент Судану Омар аль-Башир, який успішно ухиляється від правосуддя як на посаді, так і поза нею вже понад 13 років.
Але міжнародне правосуддя має тривалий вплив. Колишній президент Сербії Слободан Мілошович, який сприяв розпаду колишньої Югославії на початку 1990-х років, зрештою потрапив у Гаагу в 2001 році за звинуваченнями у воєнних злочинах за низкою питань. Він помер від серцевої недостатності у в’язниці через кілька років. Мілошовича було усунено з посади згідно з конституцією, він ніколи не тікав з Белграда і ніколи не сподівався, що його судові органи передадуть його для міжнародного суду.
Теги: війна, воєнні злочини, Володимир Путін, Міжнародний кримінальний суд, ордер на арешт Путіна, російсько-українська війна