Про це повідомляє американський телеканал CNN.

Сьогодні мова про дефіцит продовольства в світі не йде. Однак труднощі з транспортуванням товарів на міжнародному рівні, що виникли в зв’язку з пандемією COVID-19, дійсно створюють ризик браку їжі в країнах, які залежать експорту продуктів.

“Затяжна криза пандемії може швидко створити напругу для ланцюжків поставок продуктів харчування, складної мережі взаємодій, що включає фермерів, сільськогосподарські ресурси, переробні заводи, судноплавство, роздрібну торгівлю та багато іншого”, — йдеться в доповіді Продовольчої і сільськогосподарської організація ООН.

Ситуація в Китаї

У січні-лютому в Китаї щодня реєстрували тисячі нових випадків зараження коронавірусною інфекцією. У зв’язку з цим країна ввела карантин, призупинила поїздки між провінціями та наказала жителям залишатися вдома, зупинивши роботу бізнесу практично у всіх секторах. Це призвело до втрати свіжих овочів та фруктів. Також в зв’язку з обмеженим доступом до корму для тварин потужності боєнь були зменшені.

Однак протягом останніх років Китай витрачав десятки мільярдів доларів для забезпечення продовольчої безпеки. Кошти вкладалися, зокрема, в придбання великих насінницьких підприємств.

Крім того, уряд інвестували в технології, в тому числі сільськогосподарські безпілотники та безпілотні транспортні засоби, які могли б забезпечувати рух ланцюгів поставок без контакту з людьми.

Також Центральний уряд виділив 20 млн доларів у вигляді субсидій для відродження сільського господарства. Коли люди йшли на поля на роботу, вони носили маски, надані урядом, і захисне спорядження, а також отримували дезінфікуючий засіб від місцевої влади.

Ці зусилля, ймовірно, пом’якшили удар по харчовій промисловості країни під час пандемії.

Ситуація в Австралії

Австралія експортує близько 2/3 своєї сільськогосподарської продукції та є основним постачальником для Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Наразі ці поставки знаходяться під загрозою.

Авіаційна галузь сильно постраждала від пандемії та міжнародні рейси були скорочені. Зменшення кількості рейсів призводить до того, що експортувати продукти харчування стане дорожче. Крім того, продукція, яка зазвичай відправляється за кордон, може потрапити на внутрішній ринок, що позначиться на вартості продуктів.

Для того, щоб виправити ситуацію, уряд Австралії має намір витратити 110 млн австралійських доларів (67,4 млн доларів США) на збільшення кількості рейсів. Це допоможе експортерам транспортувати свої товари на ключові міжнародні ринки.

Однак це не єдина проблема Австралії, пов’язана з пандемією. В Австралії настає зима. Це означає, що сезонні робітники по всій країні стікаються в Квінсленд, де вирощується понад 90% зимових овочів країни.

В умовах, коли велика кількість людей буде працювати в тісних приміщеннях, ризик швидкого поширення інфекції дуже високий. Лишень кілька випадків COVID-19 можуть привести до катастрофи для фермерських операцій, але ферми не можуть просто закритися на 14 днів, як це можуть робити підприємства в інших секторах. Влада Квінсленда та фермери наразі працюють над створенням протоколу, який може забезпечити безпеку робітників та запобігти зупинці ферм.

Ситуація в Гонконзі і Сінгапурі

Гонконг та Сінгапур є найбільшими фінансовими центрами Азії, але їх сільськогосподарський сектор дуже слабо розвинений та більше 90% продуктів харчування імпортується з інших країн.

Гонконг імпортує переважну більшість своєї їжі з материкового Китаю, а Сінгапур — з Малайзії. Поки ці основні джерела залишаються стабільними, зупинений імпорт з інших країн не матиме великого впливу.

Експерти вважають, що Гонконгу та Сінгапуру не грозить ризик браку продовольства. За словами Джонатана Вонга, директора Інституту біоресурсів та сільського господарства при Гонконгському баптистському університеті, навіть коли Китай перебував у глибині кризи, викликаного коронавірусом, продукти все одно надходили через кордон в Гонконг.

Що стосується Сінгапуру, уряд запевняє, що поставки з Малайзії зараз тривають, незважаючи на загальнонаціональний карантин. На випадок, якщо поставки з Малайзії припиняться, було вжито заходів — наявних запасів продовольства Сінгапуру має вистачити на два місяці.

Ситуація на Тихоокеанських островах

У Сінгапуру є можливість купувати їжу з альтернативних джерел в разі, якщо будь-які лінії поставок будуть порушені. Острови Тихого океану, де рівень доходу вкрай низький, такої можливості не мають.

“Найбільшому ризику піддаються ті, у кого немає твердої економічної бази”, — зазначив старший економіст Продовольчої та сільськогосподарської організація ООН Девід Доу.

За словами Доу, доход цих островів залежить від туризму, але ніхто не подорожує в розпал глобальної пандемії. Втрата доходів від туризму та відсутність внутрішнього виробництва продуктів харчування привели до того, що ці країни можуть “постраждати по обидва боки”.

Доу зазначає, що брак продовольства та підвищення цін можуть привести до серйозної нестачі продовольства для і без того вразливих груп населення островів Тихого океану.

Що рекомендує робити ООН?

Зараз ООН закликає постраждалі держави вжити надзвичайних заходів всередині країни, а також працювати разом на глобальному рівні для захисту поставок продовольства.

Уряди можуть захистити своїх громадян, мобілізуючи продовольчі банки, пропонуючи грошові перекази вразливим домогосподарствам, створюючи надзвичайні продовольчі резерви.

ООН рекомендує урядам усунути експортні обмеження та імпортні тарифи на час пандемії. Біднішим країнам, які не можуть дозволити собі допомогу сільському господарству, пропонується шукати міжнародне фінансування.

“Світ був страшенно не готовий до пандемії. Але, підтримуючи рух ланцюжків поставок та активно прагнучи до міжнародного співробітництва для забезпечення відкритості торгівлі, країни можуть запобігати браку продовольства та захищати найбільш вразливі групи населення”, — йдеться в звіті ООН.

• Раніше повідомлялося, що вже в середині квітня в українських супермаркетах може виникнути дефіцит лимонів.
• У березні в Антимонопольному комітеті України розповіли, що ціни на гречку та овочі зросли на 50% за останній місяць.