Про це поінформували в пресслужбі КВУ.

Так, Комітет виборців проаналізував законодавчі напрацювання нардепів монобільшості.

“За оцінкою КВУ частина депутатів “Слуги народу” фактично працюють у форматі “парламентських геніїв”. Мова йде про депутатів, які реєструють десятки різнопланових законопроєктів, які при цьому не мають жодного відношення ані до їхньої освіти, ні до попередньої професійної діяльності. Народні депутати пропонують законопроєкти, які не відповідають їх напрямку роботи у Верховній Раді і не узгоджуються із сферою діяльності парламентських комітетів, членами яких вони є. Подання народними депутатами законопроєктів на довільну тематику призводить до зростання кількості законодавчого спаму у Верховній Раді і суперечить принципам роботи, яким має відповідати парламент”, – наголосили в КВУ.

У Комітеті виборців додали, що нардепам варто зосередитися на конкретних напрямках роботи, які б відповідали їхньому перебуванню у комітетах Верховної Ради, “а не реєструвати сумнівні за якістю ініціативи з абсолютно різних суспільно-політичних сфер”.

Як приклад такого законодавчого спаму в КВУ навели діяльність 10 нардепів від “Слуги народу”:

1. Микола Тищенко (у минулому ресторатор) зареєстрував низку законопроєктів щодо судової та правоохоронної реформ. Він запропонував зміни до закону “Про судоустрій і статус суддів”, зміни в Конституцію України щодо призначення на посаду директора НАБУ, а також низку змін до Земельного кодексу України.

2. Сергій Штепа (раніше весільний фотограф) ініціював зміни до закону “Про оперативно-розшукову діяльність” (щодо вдосконалення діяльності Державної прикордонної служби). Крім того, він запропонував зміни щодо посилення захисту лісів та запобігання пожежам, а також виступив із пропозицією про упорядкування акцизного податку.

3. Жан Беленюк (спортсмен, український борець) запропонував зміни до Бюджетного кодексу України щодо зарахування акцизного податку. Нардеп також ініціював зміни до закону “Про правовий режим майна у Збройних Силах України” та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

4. Євгеній Брагар, який є членом комітету ВР з питань свободи слова (і запам’ятався заявою про продаж собаки для оплати комунальних послуг), зареєстрував зміни до Податкового кодексу України щодо оцінки об’єктів нерухомості; запропонував удосконалити проходження громадянами України військової служби; ініціював зміни до закону “Про протимінну діяльність в Україні”.

5. Юрій Корявченков (актор “95 кварталу”) став автором змін до закону “Про столицю України – місто-герой Київ”, а також закону про місцевий референдум. Він також запропонував вдосконалити самоврядування медичних професій в Україні та покращити якість харчових продуктів.

6. Олександр Кабанов (раніше сценарист, ТОВ “Квартал 95”) став співавтором законопроєктів щодо оптимізації роботи Верховної Ради, врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії та щодо збереження лісів.

7. Максим Ткаченко (керівник, ТОВ “Квартал 95”) ініціював законопроєкти щодо реструктуризації заборгованості за житлово-комунальні послуги; зміни до закону “Про засади внутрішньої та зовнішньої політики”; законопроєкт щодо оснащення пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України.

8. Олена Хоменко (директор з управління та розвитку цифрових продуктів, ТОВ “Квартал 95”) запропонувала зміни щодо визначення системи ціноутворення в будівництві автомобільних доріг, а також зміни до законодавства щодо діяльності Служби безпеки України та розвідувальних органів.

9. Ольга Руденко (менеджер з маркетингу, ТОВ “Квартал 95”) зареєструвала зміни: до закону “Про місцеве самоврядування в Україні”; щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері захисту природних екосистем від пожеж; а також щодо відповідального поводження з домашніми та дикими тваринами.

10. Роман Грищук (раніше керівник студії “Мамахохотала”) подав законопроєкт щодо державного регулювання космічної діяльності; зареєстрував зміни до закону “Про автомобільний транспорт” (щодо заборони акустичного насильства); зміни в закон “Про житлово-комунальні послуги” (щодо запобіганню виникнення і поширення COVID-19); а також законопроєкт щодо утворення військово-цивільних адміністрацій.

“Хвороба парламентських геніїв особливо поширена серед народних депутатів, які працюють у Верховній Раді вперше. Досить часто молоді політики несерйозно відносяться до законодавчої роботи, ставлячи свій підпис під незрозумілими для них ініціативами. Народні депутати мають працювати, орієнтуючись на профільний комітет, до якого входять, а не реєструвати десятки сумнівних за якістю документів на довільну тематику. В результаті виглядає парадоксально, коли депутат із комітету освіти реєструє законопроєкти щодо воєнної сфери, а член комітету свободи слова пропонує механізми зниження тарифів. Однак, крім непрофесійності, ця історія може свідчити й про певні лобістські інтереси, які можуть стояти за реєстрацією тих чи інших ініціатив”, – зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

• Протягом 2020 року 100 народних депутатів жодного разу не виступили у Верховній Раді України. При цьому найбільше таких нардепів – серед членів фракції “Слуги народу”.
• Комітет виборців України проаналізував роботу народних депутатів, які є головами та співголовами фракцій у Верховній Раді, за 2020 рік й визначив найефективніших з них. Виявилося, що найвищі показники роботи серед лідерів фракцій – в Ірини Геращенко (“Європейська Солідарність”) та Ярослава Железняка (“Голос”).
• За даними КВУ, за рік в монобільшості Верховної Ради залишилося тільки 211 депутатів. У 2020 році депутатами “Слуги народу” було прийнято лише 16 % законів.