Про це йдеться у матеріалі CNN.

Санті Каудевілья стоїть на своєму полі з низькорослою, зів’ялою кукурудзою, дуже стурбований.

“Якщо погода не зміниться, то буде нуль. Нічого не збереш”, – сказав він.

Каудевілья, який вирощує кукурудзу, сорго та інші культури в Гіменельсі в Каталонії, постраждав від сильної посухи, яка вразила цю частину північно-східної Іспанії.

Вже протягом багатьох років тут випадає мало опадів.

“Ми в пустелі. Це сьогодні пустеля”, – сказав він.

Брак води починає відчуватися як екзистенційна криза для таких фермерів, як Каудевілья, і він хвилюється за майбутнє своєї професії. Стає все важче зводити кінці з кінцями, оскільки посіви всихають через брак води – або їх взагалі неможливо посадити.

Посухи стали вже типовими у цьому куточку Іспанії.

“Вони типові для середземноморського клімату Каталонії”, – сказав Альберт Рухі, еколог прісної води з Каліфорнійського університету в Берклі, який є уродженцем Каталонії.

Але через тривалу відсутність снігу та дощу це місцевість стала ще сухішою, – додав він.

“Це найгірший період, який ми мали за останні 100 років”, – сказав CNN Самуель Рейес, директор Каталонського водного агентства.

Іспанія переживає тривалу посуху з кінця 2022 року, заявив Рікардо Торріхо, речник AEMET, іспанської національної метеорологічної служби.

У березні в країні випало лише 36% середньомісячної норми опадів, що зробило березень 2023 року другим найпосушливішим у цьому столітті. Тенденція збереглася в квітні, який може стати найпосушливішим за всю історію, – сказав Торріхо CNN.

Умови посухи посилюються спекотними температурами, які більше нагадують середину липня, ніж весну.

Минулого четверга квітневі рекорди оновилися: у місті Кордова на півдні Іспанії температура досягла +38,8 градуса.

Поєднання посухи та спеки викликало побоювання щодо повторення минулого літа, коли в країні спалахнули хвилі спеки та лісові пожежі, які спалили 306 000 гектарів. Незвично ранні лісові пожежі цієї весни вже спалили понад 4000 гектарів у східному регіоні Кастельон.

Ці умови вказують на нову реальність для деяких частин Європи, яка нагрівається вдвічі швидше, ніж у середньому в світі. Хоча потрібен час, щоб визначити точну роль, яку відіграє зміна клімату, вчені чітко стверджують, що глобальне потепління, спричинене людиною, робить посухи та хвилі спеки більш поширеними та екстремальними.

Потріскана, висохла земля у водосховищі Сау показує, якої великої втрати завдала відсутність опадів джерелам води Каталонії.

Розташоване приблизно за 100 км на північ від Барселони, водосховище є ключовим джерелом питної води у регіоні, але наприкінці квітня його місткість була заповнена лише на 7% .

Рівень води в ньому настільки низький, що з-під неї з’явилося середньовічне село, затоплене під час створення озера в 1960-х роках, оголюючи спалене сонцем дно озера.

Влада була змушена відкачувати воду з резервуара, намагаючись захистити якість води, і була змушена забрати звідти рибу, щоб зупинити її асфіксію.

Рівень водосховищ у Каталонії коливається на позначці близько 25%, що значно нижче, ніж зазвичай для цієї пори року.

Нестача води катастрофічно впливає на господарства регіону.

“Більшість урожаїв пшениці та ячменю на богарних землях буде втрачено, а на зрошуваних землях скоротиться вдвічі. Якщо в травні не буде дощу, це буде катастрофа”, – сказав Марті Косталь, керівник відділу водопостачання Молодих фермерів і тваринників Каталонії (JARC).

За даними координатора організацій фермерів і тваринників (COAG), посуха вразила 60% сільської місцевості Іспанії та знищила посіви на 3,5 мільйона гектарів.

Тваринництво також перебуває під загрозою, оскільки фермерам потрібні пасовища, щоб годувати своїх тварин. Без цього вони змушені купувати корм. Збитки також очікуються для садів, виноградників, виробництва оливкової олії та овочівництва, – повідомив CNN агрометеоролог Серж Зака.

“Ці агрокліматичні умови призводять до сільськогосподарської катастрофи”, – сказав він.

Брак рослинності також позбавляє бджіл можливості збирати мед. За даними COAG, бджолярі стикаються з третім сезоном поспіль без урожаю через брак води.

У квітні Іспанія звернулася до Європейського Союзу з проханням про екстрене фінансування, щоб допомогти фермерам впоратися з наслідками посухи.

Та дефіцит води впливає не лише на фермерів, а й на питну воду.

Село Кастельсір, приблизно за 50 км на північ від Барселони, є одним із багатьох у Каталонії, які очікують на воду, привезену вантажівками. Людей просили економити воду, швидко приймаючи душ, бути ощадливими під час миття посуду та не наповнювати свої басейни.

“Така ситуація триває вже понад рік. Ми дуже стурбовані”, – розповів житель села Хуан Когдоні.

“Просто не буде дощу, – сказав Когдоні, дивлячись на небо. – Води немає. Пиво є, а води немає”, – пожартував він.

З наближенням літа, а надія на зливові весняні дощі згасає, багато хто б’є на сполох щодо того, що може бути з Іспанією.

“Зараз ми перебуваємо в дуже драматичній ситуації”, – сказав Джоан Жирона Гомес, науковець з Інституту досліджень і технологій агропродовольчої продукції, дослідницької організації, що належить уряду Каталонії.

“Без істотних дощів цього літа ми постраждаємо від сильної посухи”, – сказав він CNN.

Гомес працював над експериментами з підвищення ефективності зрошувальних систем, що використовуються фермерами, зокрема за допомогою таких технологій, як датчики для оцінки точної кількості води, яку потребують культури.

Чи може Каталонія залишатися одним із ключових сільськогосподарських регіонів Європи, є великим питанням, – сказав Гомес. – Все залежить від того, “чи зможемо ми адаптуватися”.

За словами Костала, це означатиме значні зміни, включаючи дослідження посухостійких культур, інвестиції в міську та сільськогосподарську інфраструктуру та підвищення ефективності використання води.

Він сподівається, що те, що відбувається в Іспанії та інших частинах Європи, нагадає людям, звідки походить їхня їжа.

“Фрукти вирощують у полі, а не на полицях супермаркету”, – сказав він.

Каудевілья глибоко стурбований тим, що станеться з каталонською сільською місцевістю, якщо, як очікується, посухи та хвилі спеки стануть частішими та сильнішими.

“Цій території загрожує занедбаність. Фермери старіють, – додав він, – через 10 років ніхто не захоче працювати в цьому селі”.