Про це повідомили на Facebook-сторінці Довженко-Центру.

Зазначається, що з 2018 року петиція щодо Довженко-Центру стала десятою, яка зуміла набрати 25 тисяч підписів на сайті уряду. Це вдалось зробити менш ніж за 30 днів.

“Ваша підтримка і розуміння цінності Довженко-Центру надихають нас на подальшу роботу і боротьбу. Дякуємо вам!”, – наголосили у Довженко-Центрі.

За місяць, з того моменту коли Держкіно вирішило провести “реорганізацію” Довженко-Центру, проти цієї ініціативи виступили низка українців та іноземних громадян, які підтримали збереження цілісності центру.

Окрім цього, Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної ради України рекомендував скасувати наказ Держкіно щодо реорганізації Довженко-Центру.

Водночас за цей же місяць, Держкіно так і не запропонувало стратегію розвитку Довженко-Центру, яку повинні були розробити протягом 3-х місяців після передачі Центру від МКІП у підпорядкування Держкіно.

“Ми не бачимо залучення спеціалістів Центру до розробки такої стратегії. Плани діяльності Держкіно щодо подальшого розвитку національної кінематографії дотепер не оприлюднено, тому немає можливості оцінити їхні перспективи і наміри”, – йдеться у повідомленні.

Тому загроза ліквідації Довженко-Центру залишається. Разом з цим триває й боротьба за збереження Довженко-Центру та української кіноспадщини триває.

У Довженко-Центрі додали, що їхні вимоги залишаються незмінними. Серед них:

• Скасувати наказ Державного агентства України з питань кіно № 100 від 05.08.2022 про реорганізацію та передачу повноважень ДП “Національний центр Олександра Довженка”.
• Визнати Довженко-Центр Державним фондом фільмів, що убезпечить цілісність і неподільність колекції ー фільмофонду, кіноархіву та музею, та її значення як національного культурного надбання, та привести у відповідність нормативно-правову базу, визначену ст. 17 “Закону про кінематографію”.
• Надати Довженко-Центру статус «національного», оскільки колекція Довженко-Центру за значенням та обсягом дорівнює колекціям Національного художнього музею України, Національного музею історії України, Національної бібліотеки України імені В. Вернадського і є найбільшою в світі збіркою творів українського кіномистецтва.
• Розглянути зміну організаційно-правової форми ー із державного підприємства на державне некомерційне підприємство (non-profit enterprise), яке діє в гуманітарній сфері, та узгодити його відповідно до законодавства.

“І окремо. Громадськість і кіноспільнота мають наполягати на оприлюдненні аналізу проблематики, обґрунтованої стратегії розвитку кіногалузі та всіх підпорядкованих організацій. Державне агентство України з питань кіно зобов’язане це зробити, як державна установа, що дотримується прозорості у своїй діяльності та утримується за кошти українських платників податків, а у воєнний час ー ще й завдяки благодійним внескам світової спільноти”, – резюмували у Довженко-Центрі.