#Букви пригадують, що відбувалося у Вашингтоні 6 січня, та розповідають про підсумки цього вкрай насиченого дня.

Що сталося?

По обіді 6 січня в будівлі Капітолія у Вашингтоні розпочалося спільне засідання Палати представників та Сенату США. Конгрес мав підрахувати та затвердити голоси виборників, остаточно оголосивши про перемогу обраного президента Джо Байдена.

Напередодні засідання у Вашингтоні розпочався анонсований Дональдом Трампом  мітинг його прихильників. На протест з’їхалися люди з усієї країни.

Про акцію було відомо зазделегідь, але залучених до охорони Капітолія правоохоронців не вистачило, аби захистити будівлю.

Вранці перед засіданням відбувалися бійки між протестувальниками і поліціянтами. За годину до засідання Трамп звернувся до багатотисячного натовпу прихильників з промовою, у якій напав на “слабких республіканців” та заохотив протестувальників прямувати до будівлі Капітолія.

Невдовзі після початку засідання Конгресу протестувальники почали штурмувати Капітолій. Спершу вони прорвалися через металеві барикади в задній частині будівлі. Поліціянтам вдалося затримати рух натовпу на сходах будівлі, однак ненадовго: протестувальники потрапили всередину.

Це відбулося в той час, як законодавці затвердили голоси виборників у двох перших за алфавітним списком штатах — Алабамі та Алясці. В момент захоплення будівлі Сенат та Палата представників взяли перерву для обговорення заперечень щодо голосування в Аризоні і розійшлися у різні зали.

Засідання було зупинено, а співробітників Конгресу, законодавців та віцепрезидента Майка Пенса, який головував на ньому, терміново евакуювали або попередили про необхідність сховатися.

Тим часом мережу заповнили фото бунтівників, які трощать майно Конгресу, роблять фото на згадку та викрадають речі. 

Під час захоплення будівлі одна з протестувальниць отримала вогнепальне поранення. Згодом вона померла в лікарні. Пізніше стало відомо, що загинули 4 особи. Деталі їхньої загибелі поки не повідомляються.

Кримінальні наслідки для протестувальників

ЗМІ зазначають, що відповідь правоохоронців на ці події була доволі м’якою. Але це не пов’язано з тим, що федеральні правоохоронні органи безсилі проти такого.

Професор права Міннесотського університету Алан Розенштейн визначив 13 федеральних кримінальних законів, за порушення яких учасників вчорашніх подій можуть притягнути до відповідальності. Видання Vox розповіло про порушені закони детальніше.

Злочини, у яких протестувальників можуть звинуватити, можна розділити на 4 основних групи. Це злочини проти США і Конституції держави, проти миру, проти чиновників, проти федеральної власності.

Злочини проти США і Конституції держави. Федеральний закон визначає злочином участь “в будь-якому повстанні або повстанні проти влади Сполучених Штатів або її законів”. За порушення цього закону загрожує штраф і до 10 років в’язниці. Підбурювання до таких дій теж кваліфікують як злочин. До того ж той, хто порушив цей закон, не може обіймати посади у владі.

Також федеральний закон визначає як злочин змову з метою повалити, придушити або знищити силою Уряд США чи силою перешкодити або відтермінувати виконання будь-якого закону США. Це карається ув’язненням на строк до 20 років.

Підбурювання до дій, спрямованих на знищення уряду, теж є злочином, за який передбачено ув’язнення на строк до 20 років з позбавлення права працювати у федеральному уряді.

Завдання шкоди, пригноблення та залякування людей, пов’язане з використанням  ними їх виключних прав та привілеїв, закріплених Конституцією чи законами США, теж визначається як злочин, за вчинення якого можуть позбавити волі на строк до 10 років. Порушення бунтівниками процесу затвердження голосів виборників Конгресом можуть розцінювати як такий злочин.

Злочини проти миру. Поліція інформувала, що після бунту у приміщеннях Капітолія знайшли саморобні вибухівки, коктейлі Молотова і вогнепальну зброю. 

Використання цих предметів для розпалювання заворушень визначається федеральним законом як злочин. Пронесення таких речей на федеральні об’єкти, яким є Капітолій, теж визначається як злочин. Інший закон кваліфікує злочином бунт, розпалювання бунту або “допомогу чи підбурювання будь-якої особи до бунту, участь в ньому або його проведенні”. За кожен з цих злочинів передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років.

Злочини проти державних чиновників. Федеральний закон забороняє змову з метою силою, погрозами або через залякування перешкоджати обійманню посади представниками влади. Саме перешкоджання обійманню посади президента Байденом було метою вчорашнього повстання, тож у такому злочині можуть звинуватити всіх учасників. За це загрожує до 6 років позбавлення волі.

Якщо дії когось з учасників протесту кваліфікують як спробу вбити конгресмена, йому загрожуватиме довічне ув’язнення. За напад на законодавця (навіть якщо він не мав значних наслідків) може загрожувати покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.

Злочини проти федеральної власності. Федеральний закон визначає як злочини пошкодження, пограбування або незаконне заволодіння державною власністю. Ці закони потенційно можуть бути використані проти тих, хто розтрощив вчора частину Капітолія.

За пошкодження федеральної власності вартістю понад 1000 доларів загрожує до 10 років ув’язнення. Якщо збиток менший — до 1 року.

За пошкодження “особистої власності, яка належить США” загрожує до 15 років позбавлення волі. За таке можуть притягнути до відповідальності, наприклад, чоловіка, який вчора вкрав кафедру з офісу спікерки Палати представників Ненсі Пелосі.

Законом карається і перебування без законних повноважень на території обмеженного доступу. Як така територія може визначатися зона перебування особи під захистом Секретної служби. Вчора такою людиною був віцепрезидент Пенс. Порушникам закону загрожує до 1 року в’язниці, якщо вони мали зброю або завдали комусь тілесних ушкоджень — до 10 років.

Також злочином є напад на будь-яку особу, що контролює власність США з метою пограбувати її або привласнити те, що вона контролює. У цьому можуть звинуватити тих, хто увірвався в Капітолій з метою пограбувати його. За це передбачено до 10 років позбавлення волі, або до 25, якщо використовувалася небезпечна зброя.

Як реагував президент Трамп?

За півтори години після штурму Капітолія Дональд Трамп, який заохочував протестувальників, звернувся до них з проханням поводитися мирно. При цьому він робив акцент на тому, що поліція нібито на боці протестувальників, і закликав не чіпати правоохоронців.

“Будь ласка, підтримайте поліцію Капітолія і правоохоронні органи. Вони справді  на боці нашої країни. Залишайся спокійним! […] Я прошу всіх у Капітолії США зберігати мир. Жодного насильства! Пам’ятайте, ми — Партія Закону та Порядку — поважайте Закон і наших великих чоловіків і жінок в синьому. Спасибі!”, — писав він.

Більш ніж за дві години після штурму Капітолія Трамп випустив 50-секундне відеозвернення. У ньому президент жодним чином не згадував про агресивні дії протестувальників, але повторив необгрунтовані твердження про вкрадені вибори.

На відео, яке видалили Twitter, Facebook та YouTube, Трамп закликав мирно розійтися по домівках.

Те, що Трамп тривалий час зволікав і просив протестувальників лише “бути мирними”, але не закликав їх припинити свої дії раніше, викликало хвилю обурення серед його помічників та радників.

“Якби ми могли кинути його до розлюченого натовпу, ми б зараз кинули його до розлюченого натовпу”, — сказав один з радників телеканалу CNN.

Перемогу Байдена затвердили

Близько 20:00 за східним часом (03:00 за Києвом) законодавці змогли повернутися у зачищений від протестувальників і розтрощений Капітолій та продовжити засідання.

Засідання тривало до глибокої ночі. Напередодні дня голосування щонайменше 12 сенаторів на чолі з Тедом Крузом оголосили, що заперечуватимуть проти перемоги Байдена в окремих штатах. Першим про такі наміри оголосив наприкінці грудня сенатор-республіканець від штату Міссурі Джош Хоулі.

Утім через події, які сталися вдень 6 січня, деякі з сенаторів передумали. Не відмовилися від своїх намірів Хоулі та Круз. Вони намагалися оскаржити результати у 6 штатах.

Атмосфера на засіданні була напруженою. Під час дебатів деякі з сенаторів ледь не розпочали бійку. Під ранок (близько 4-ї за східним часом) Конгрес підтвердив перемогу Джо Байдена над Дональдом Трампом — 306 голосів виборників проти 232.

Політичні наслідки для Трампа

Реакція законодавців на події в Капітолії не обмежилася заявами в соцмережах та на телебаченні. Ще вночі, приблизно за півгодини до звільнення будівлі Капітолія, членкиня Палати представників Ільхан Омара повідомила, що почала готувати документи для підготовки процедури імпічменту Дональда Трампа.

Впродовж вечора та ночі кількість тих, хто виступає за відставку Трампа терміново, до інавгурації обраного президента Байдена 20 січня, шляхом імпічменту неуклінно зростала. На цей час вже більше ста конгресменів підтримали таку ініціативу. 

Чимало посадовців, серед яких були республіканські лідери, виступили за відсторонення Трампа через застосування 25-ої поправи до Конституції США. Детальніше про 25-у поправку та шляхи термінового усунення Трампа — в матеріалі.

До усунення Трампа закликали колишні військові чиновники, що працювали під час його каденції, а також Національна асоціація виробників, одна з найвпливовіших бізнес-груп в США.

Тим часом почали подавати у відставку підопічні Трампа. До прикладу, після подій в Капітолії заявили, що звільняються заступник радника Трампа з національної безпеки Метт Поттінгер, керівник апарату першої леді Меланії Трамп, речниця Білого дому Стефані Гришем та багато інших.

Як на це все реагував світ?

Світові лідери уважно стежили за вчорашніми подіями у Вашингтоні. Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон назвав це “ганебними сценами в Конгресі США”. Голова МЗС Німеччини порівняв ці події зі спаленням будівлі  парламенту Рейхстагу в 1933 році нацистами.

Дехто, як президент Ірану Хасан Рухані, публічно критикували особисто Трампа. Іранський лідер назвав його “хворою людиною, що зганьбила свою країну”.

Чимало дипломатів та лідерів держав розглядали ці події крізь призму того, яку значущу роль має США для світової демократії.

Про те, як ці події висвітлювали західні ЗМІ — в матеріалі.

Що далі?

Вже за два тижні має відбутися інавгурація обраного президента Джо Байдена.

Через події 6 січня у Вашингтоні оголосили комендантську годину на найближчі 15 днів.

Вдень 7 січня Трамп виступив з заявою про те, що готовий передати владу Байдену у мирний спосіб.

Утім, в цій самій заяві Трамп продовжує наполягати на тому, що перемогу у нього вкрали.