Про це повідомив заступник директора Одеського припортового заводу Микола Щуріков в Facebook.

“13.07.2020 закінчився термін подачі пропозицій учасників на роботу за договором з переробки давальницької сировини для АТ “ОПЗ” і послуг по відвантаженню готової продукції”, – повідомив Щуріков.

Заявки надали наступні учасники:

• IBE TRADE CORP (США)
• MADDOX SA (Швейцарія)
• ПП “ОККО КОНТРАКТ” (Україна)
• ТОВ “АГРО ГАЗ ТРЕЙДІНГ” (Україна)
• ТОВ “СОКАР ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА” (Україна)
• ТОВ “Юг Газ” (Україна)

При цьому компанія ТОВ “Юг Газ” не перерахувала кошти на конкурсне забезпечення відповідно до вимог конкурсної документації.

Щуріков зазначив, що на заводі спотворили умови для прозорого проведення конкурсу.

Він пояснив, що на сайті підприємства 19 червня опублікували оголошення про відбір замовника робіт з переробки давальницької сировини та відвантаження готової продукції. У тексті були вказані відповідні вимоги.

Зазначимо, що давальницька сировина – це матеріали, напівфабрикати, комплектуючі, енергоносії, привезені на територію України іноземним замовником або ж вивезені за аналогічною процедурою.

Після детального аналізу зазначених вимог, Щуриков зазначив, що там велика кількість корупційних і дискримінаційних положень, які правління підприємства може використовувати проти “небажаних” учасників. Також він вказав, що аналіз свідчить про те, що правління АТ “ОПЗ” не зацікавлене проводити відкритий і прозорий конкурс.

Щуриков вказав на конкретні пункти вимог, які сприяють корупційним ризикам.

Зокрема, у вимогах введено поняття “стоп-інформації”, що дозволяє припинити співпрацю з потенційним кандидатом на будь-якому з етапів. Це сприяє тому, щоб керівництво підприємства могло без пояснення причин відібрати “свого” учасники або ж відкинути “небажаного” учасника. Щоб уникнути цього, Щуриков пропонує спочатку конкретно прописати, яка інформація є “стоп-інформацією”.

Другий пункт – це “пов’язані особи”. Тобто якомусь кандидату можуть відмовити на підставі того, що він пов’язаний з якимись персонами. Але такий пункт дозволяє керівництву відхилити пропозицію від будь-якого учасника тільки на підставі того, що він нібито пов’язаний з тією чи іншою особою. При цьому кандидату не потрібно аргументувати своє рішення. Як будуть визначати “пов’язаних осіб” – не деталізується.

Щоб з цим не було проблем, Щуриков пропонує вказати конкретні критерії для кандидатів і їх можливий зв’язок з тими чи іншими особами.

Наступний пункт стосується того, що кандидат повинен надати лист про те, що у нього достатній ліміт газу. Але при цьому у вимогах немає повного переліку документів, для проведення операцій, пов’язаних з поставками газу. Це посилює корупційні ризики.

Щуриков також написав, що кандидати повинні надсилати свої пропозиції на електронну пошту. Але при цьому не враховано, що під час попереднього тендера потрібно було пересилати такий обсяг інформації, який перевищував допустимі для електронної пошти.

Крім цього, у Щурікова є зауваження щодо термінів подачі документів, а також надання додаткової інформації за запитом (від 3 до 5 днів).

Є складнощі і з визначенням додаткової винагороди для фактичного виконавця. Запропонована формула не дає можливості потенційним учасникам розрахувати розмір винагороди.

Деякі пункти можуть не допустити певного учасника до конкурсу тільки через технічні складнощі. Зокрема, учасникам потрібно зареєструватися на електронному конкурсному майданчику, але, якщо з якихось технічних причин зробити це не вийде – учасника не допустять до електронного аукціону. До того ж, майданчик, на якому потрібно зареєструватися, має сумнівну репутацію.

Є неточності і на етапі переговорів. Вони можливі, якщо кілька учасників надішлють однакові електронні пропозиції. Але він нівелює будь-які принципи конкуренції, так як керівництво обиратиме переможця на власний розсуд, а не виходячи з конкурсних положень. Дисонанс також виникає через те, що переговори повинні залишатися конфіденційними. Якщо ж учасник пройде всі етапи, а під час переговорів керівництву щось не сподобається, то договір з ним не підпишуть. Щуриков вважає, що такий пункт взагалі потрібно прибрати.

• 24 січня стало відомо, що виконуючим обов’язки директора Одеського припортового заводу став Микола Синиця, який володіє рестораном “Два гуся”. Таке рішення ухвалив Уряд.
• Перший заступник директора “Одеського припортового заводу” Микола Щуріков вважає призначення виконуючим обов’язки голови ОПЗ Миколи Синиці початком чергового етапу боротьби за потоки. Про це він розповів в інтерв’ю #Буквам.
• У квітні 2020 року заступник директора ОПЗ Микола Щурик звернувся до голови Фонду держмайна Дмитро Сенниченко з вимогою провести аналіз ефективності роботи нового керівництва заводу.