Про це повідомила пресслужба Нацполіції.

“У рамках досудового розслідування проведені первинні оперативно-слідчі дії. За їх результатами встановлено, що інформація, поширена у соціальних мережах, зокрема і в телеграм-каналах, має ознаки фрагментарних наборів даних, скомпільованих з різних джерел і ресурсів, включаючи Opendatabot – сервіс, який працює в популярних месенджерах і дозволяє отримати актуальні дані про компанії”, – йдеться в повідомленні.

У поліції зазначили, що інформація про нібито кібератаки та  кібервразливість державного мобільного застосунку “ДIЯ”, не підтвердилася: співробітники Департаменту кіберполіції не виявили фактів кіберінцідентів.

Також правоохоронці встановили, що актуальність інформації ряду баз відповідає наповненню більш ніж річної давності. Проте остаточні висновки будуть зроблені за результатами комплексу слідчих дій, в тому числі і спеціальної комп’ютерно-технічної експертизи.

У Opendatabot наголосили, що сервіс не міг стати джерелом витоку персональних та банковських даних.

“Opendatabot містить лише  публічну інформацію, отриману з порталу відкритих даних data.gov.ua і офіційного API Мін’юсту. Персональних і банківських даних українців немає і не може бути в Opendatabot. Подібні заяви ставлять під загрозу не тільки ділову репутацію Opendatabot, але і процес відкриття даних в Україні. Якщо Нацполіція продовжить просувати цю ідею, українці втратять ті відкриті дані, над якими працювали в останні п’ять років”, – пояснили в пресслужбі сервісу.

• Днями розгорівся скандал навколо продажу персональної інформації мільйонів українців через один із Telegram-каналів (Telegram-бот UA Baza). Представники влади спростували підозри, що до цього може бути причетний додаток “Дія”. Проте експерти з “Українського кіберальянсу” допускають, що витік даних все ж міг статися через “Дію”.
• Слідчі Державного бюро розслідувань почали досудове розслідування за фактом витоку інформації, що містить персональні дані громадян України, яка була поширена в одному з анонімних каналів в Telegram. За даними ДБР, до витоку персональних даних можуть бути причетні посадові особи Головного сервісного центру МВС України та Державної міграційної служби.