Про це йдеться в опублікованій заяві на сторінці спільноти “Мова об’єднує” у Facebook.

Громадські організації нагадали, що в умовах повномасштабної російської агресії захист української мови є одним з основних завдань.

“В умовах війни і геноциду, розв’язаних Росією проти нашого народу, захист української ідентичності та культурно-інформаційного простору від російських впливів є ключовим завданням інформаційної політики. Це питання нашого виживання як держави та нації. Будь-які змістовні поступки й компроміси тут неприпустимі”, – йдеться у заяві.

У документі зазначено, що на жаль, у проголосованій у першому читанні редакції законопроєкту №2693-д “Про медіа” містяться положення, які послаблюють передбачені навіть чинним законодавством інструменти захисту української мови та національного культурно-інформаційного простору.

У заяві пояснили, що “були проігноровані обґрунтовані застереження багатьох депутатів та громадських організацій, унаслідок чого майже половина парламенту не голосувала за цей законопроєкт”,

Так, законопроєкт ухвалений за основу лише 233 голосами, водночас значна частина цих голосів подана “авансом”, у розрахунку на внесення в другому читанні важливих змін.

“Усвідомлюючи важливість законопроєкту, зокрема для європейської інтеграції України, ми вважаємо поганими для України сценаріями як провал цього законопроєкту, так і його протягування з величезними шпаринами для “русского міра”. Ми щиро дякуємо всім народним депутатам з різних фракцій, які підтримали наші пропозиції і подали численні поправки, врахування яких під час другого читання законопроєкту дозволить розв’язати цю проблему”, – наголосили у тексті заяви.

Підписанти закликали народних депутатів, перш за все членів профільного Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, врахувати поправки, котрі усунуть істотні загрози для захисту українського культурно-інформаційного простору, що містяться в законопроєкті:

• Текст проєкту буде повністю узгоджений із Законом України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, зокрема в частині розповсюдження і демонстрування фільмів.
• Буде збережено чинні норми Закону України “Про телебачення і радіомовлення” про заборону розповсюдження в медіа фонограм, відеограм та кліпів російських співаків.
• Буде збережено передбачений статтею 15 закону “Про кінематографію” Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, який успішно діє понад 7 років, порядок його функціонування й наповнення з урахуванням змін, внесених законом 2310-ІХ від 19 червня 2022 року.
• Буде збережено чинний упродовж 6 років рівень санкцій за недотримання радіостанціями вимог закону про обов’язкову частку пісень українською мовою. Норми законопроєкту “Про медіа” про можливість багаторазового порушення цієї частки “на 10 і менше відсотків” без накладання штрафу будуть вилучені.
• Дотримання визначених законом часток української мови в теле- та радіоефірі обраховуватиметься в добовому, а не тижневому вимірі, що дозволить уникнути маніпуляцій і полегшить здійснення офіційних моніторингів за дотриманням відповідних норм закону.
• Збільшення обов’язкової частки україномовних телепрограм (зокрема, для національних телеканалів – з 75% до 90%) відбудеться вже за кілька місяців, а не в далекому липні 2024 року.
• З визначення україномовної програми буде вилучено абсурдні формулювання, які майже всуціль російськомовні телепрограми дозволяють формально вважати україномовними і суперечать рішенню Конституційного Суду про неприпустимість змішування української та іншої мови в межах однієї й тієї ж телепрограми.
• Уточнені формулювання норм про заборону популяризації органів влади держави-агресора та пропаганди комуністичного режиму не дозволять звузити дію цих норм та зроблять їх дієвими.

Заяву підписали:  Тарас Шамайда, Рух “Простір свободи”, Катерина Чепура, Громадянський рух “Відсіч”, Святослав Літинський, ГО “Незалежні”, Ганна Гопко, Мережа захисту національних інтересів “АНТС”, Олег Слабоспицький, Громадський сектор Євромайдану, Роман Матис, ініціатива захисту прав україномовних “И так поймут!”, Сергій Оснач, ініціатива “Бойкот російського кіно”, Анастасія Розлуцька, ГО “Український світ”, Сергій Сиротенко, Центр промоції змін “Взаємодія”, Максим Ковбик, ініціатива “Бойкот російської попси”.

30 серпня Верховна Рада у першому читання підтримала проєкт закону “Про медіа” №2693-д. 233 народних депутати проголосували законопроєкт.

Зокрема законопроєктом запропонували:

• увідповіднити до вимог та критеріїв Директиви Європейського Союзу про аудіовізуальні медіапослуги визначення термінів “європейський продукт”, “європейська студія-виробник”, “національний продукт”, “незалежна студія-виробник”;
• посилити процедуру захисту авторських та суміжних прав;
• з-поміж суб’єктів, на які поширюється регулювання Закону “Про медіа”, вилучити іноземні нелінійні медіа та іноземні платформи спільного доступу до інформації (зокрема, Netflix, Amazon Prime Video);
• вилучити положення про обов’язковість трансляції радіоканалів, телеканалів, каталогів програм, які походять з країн, що є сторонами Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи державами-членами Європейського Союзу, офіційними мовами цих держав;
• встановити заборону усім особам, зареєстрованим в офшорних зонах, брати участь у постачанні електронних комунікаційних послуг.

29 серпня 34 депутати із п’яти фракцій та позафракційні звернулися до спікера Руслана Стефанчука із закликом зняти з найближчого пленарного засідання законопроєкт “Про медіа”. Нардепи наголосили, що Гуманітарний комітет має ще раз його розглянути та “усунути усі небезпеки розмінування культурного кордону з РФ”.

За словами нардепа Володимира В’ятровича, у тексті, що винесли на перше читання:

• скасовується ухвалена у червні конституційною більшістю парламенту заборона на трансляцію фонограм, аудіограм та кліпів російських співаків;
• нівелюється перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, який упродовж 7 років є дієвим інструментом захисту України від фільмів, серіалів, концертів, гастролей за участі осіб, що підтримують російську агресію;
• знижується рівень контролю за українською мовою фільмів, дозволяється практично безкарне порушення 10% квоти на українські пісні на радіо;
• робляться недієвими норми, які забороняють позитивне висвітлення органів влади держави-агресора.

На думку депутатів, профільний комітет мав би повернутися до розгляду законопроєкту і внести до тексту зміни, які б гарантували збереження цих механізмів.

Законопроєкт № 2693-д “Про медіа” зареєстрували у Верховній Раді ще 27 грудня 2019 року, у травні 2020 року парламент відправив його на повторне перше читання. Новий акт має стати комплексним документом, що прийде на зміну кільком медійним законам.

23 серпня гуманітарний комітет Верховної Ради проголосував за те, щоб рекомендувати Верховній Раді розглянути законопроєкт про медіа. Тоді Микола Княжицький зазначив, що на голосування нардепам хочуть внести суперечливий проєкт закону, який відкидає Україну від членства у Євросоюзі, а, що найголовніше – навмисно скасовує норми на підтримку української мови і культури.

Своєю чергою, громадянський рух “Відсіч” вже опублікував заяву з критикою окремих положень законопроєкту, які, за його даними, містять чимало послаблень для російськомовної медіаіндустрії.

Так, законопроєктом можуть скасувати важливі норми закону “Про кінематографію”, які забороняють популяризацію і пропаганду російських органів та створення позитивного образу їх працівників (зокрема колишніх і позаштатних).

Що також важливо, чинний закон “Про кінематографію” містить важливу норму про заборону приниження чи зневажання української мови у фільмах. За даними “Відсічі”, проєкт закону “Про медіа” цю норму скасовує.

Окрім цього, проєкт містить чимало інших послаблень і погіршень, вигідних російськомовній медіаіндустрії та абсолютно невигідних і невідповідних національним інтересам України та настроям суспільства.

Водночас схвалення проєкту закону “Про медіа” є одним із критеріїв, необхідних для початку процедури вступу України до ЄС.

Наприкінці серпня народна депутатка від партії “Слуга народу”, заступниця голови парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук заявила, що до другого читання депутати оновлять текст закону “Про медіа”, виправлять технічні помилки та уточнять формулювання.