Про це повідомив голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський у Facebook.
Ввечері 29 січня помер Дмитро Павличко.
Мені щойно про це повідомив Богдан Горинь з посиланням на доньку письменника. Світла пам’ять і Царство небесне, шановний і дорогий Дмитре Васильовичу”, – написав Сидоржевський.
Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 у селі Стопчатів, нині Косівського району, Івано-Франківська область, Україна. Український поет, перекладач, літературний критик, публіцист, шістдесятник, громадсько-політичний діяч, Герой України (2004). Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого IV, V ступеня (1999, 2009), ордена “За заслуги” III ступеня (1997), ордена Свободи (2015), лавреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1977).
Дмитро Павличко — один з організаторів Народного руху України, Демократичної партії України, за що був ув’язнений. Перший голова Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка.
З жовтня 1995 до травня 1998 року Павличко був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Словацькій Республіці.
Павличко був також Послом України в Республіці Польща в період з весни 1999 року по лютий 2002 року. Завдяки його клопотанню в центрі Варшави за пів кілометра від знаменитих Варшавських Лазенок в березні 2002 року було споруджено пам’ятник Тарасу Шевченку.
У 2002 році став почесним професором НаУКМА. 1 вересня він прочитав інавгураційну лекцію на тему “Українська національна ідея”.
З 21 жовтня 2005 року по 25 травня 2006 року — народний депутат України (фракція Української народної партії).
На IV Всесвітньому форумі українців, що відбувся в Києві 18–20 серпня 2006 року, Дмитра Павличка було обрано Головою Української всесвітньої координаційної ради. Також протидіяв режиму Януковича у складі “Народного комітету порятунку України”.
Один з авторів Декларації про державний суверенітет України.
Серед найвідоміших поезій Павличка — текст пісні “Два кольори”. Він також є автором поетичних книг “Моя земля”, “Чорна нитка”, “Правда кличе”.
Також Павличко був одним з найвизначніших українських перекладачів. Зокрема завдяки йому перше українською мовою з’явилося повне зібрання творів Шекспіра в шести томах (видання “Дніпро” 1986 рік).
Український читач познайомився з Шарлем Бодлером, Павола Гвездослава, Луїшом де Камойншом та багатьма іншими іменами світової літератури. Своїми перекладами Павличко запропонував нове прочитання творів Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарки, Мікеланджело Буонарроті, Федеріко Ґарсія Лорки, Хосе Марті, Сесара Вальєхо, Рубена Даріо, Йоганна Вольфґанґа фон Ґете, Генріха Гайне, Райнер Марія Рільке, Генріка Ібсена, Леопольда Стаффа, Ярослава Івашкевича, П’єра де Ронсара, Жозе-Маріа де Ередіа, Вітезслава Незвала, Христо Ботева та багатьох інших.