Про це повідомили у пресслужбі “Європейської Солідарності”.

У п’ятницю, 18 червня, в Туреччині під егідою президента Реджепа Тайїпа Ердогана вперше відбувся Анталійський дипломатичний форум. Захід відбувся за участі понад 40 глав держав, урядів, міністерств закордонних справ, а також представників академічних кіл, експертів та медіа.

Петро Порошенко, який був запрошений турецькою владою, поставив своїм головним завданням забезпечити якомога більшу присутність іноземних держав під час проведення “Кримської платформи”.

На полях Форуму відбувалися численні двосторонні зустрічі. Петро Порошенко мав коротку зустріч з Високим представником ЄС із закордонних справ та безпекової політики Жозепом Боррелем. Сторони обговорили підсумки саміту ЄС-США і загрози незаконної російської паспортизації на тимчасово окупованих територіях України.

Петро Порошенко закликав ЄС продовжувати політичний та санкційний тиск на Росію з метою припинення збройної агресії проти України та відновлення суверенітету та територіальної цілісності України.

“Я отримав підтвердження, що пан Боррель планує відвідати Україну. Я йому наполегливо порадив, і він це повністю сприйняв, щоб візит не обмежився лише Києвом, а він особисто поїхав на лінію зіткнення, на фронт, і переконався в тому, як розвиваються події. Я думаю, що це полегшить скоординовану позицію Європейського Союзу по підтримці нашого суверенітету”, – сказав Петро Порошенко.

Також відбулася зустріч з очільником МЗС та європейських справ Хорватії Горданом Грлич Радманом. Увагу під час переговорів приділили протидії агресії Кремля. Сторони обмінялися оцінками женевської зустрічі між президентами США та Росії. Петро Порошенко порадив довіряти лише діям, а не словам Путіна.

За словами п’ятого президента, і Хорватія, і Туреччина підтвердили, що братимуть участь у “Кримській платформі”.

“Кримська платформа”

23 вересня 2020 року під час виступу у Генасамблеї ООН президент Володимир Зеленський запросив лідерів країн-учасниць ООН долучитися до створення міжнародної платформи для обговорення деокупації Криму.

В березні президент затвердив Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму.

Згідно зі Стратегією, Україна ініціює міжнародний переговорний процес щодо звільнення Криму та відновлення на цій території українського конституційного ладу (ґрунтуючись, зокрема, на положеннях Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, а також на результатах діяльності Кримської платформи).

“Україна засновує та розвиває Кримську платформу як ключовий зовнішньополітичний інструмент консолідації міжнародних зусиль, спрямованих на деокупацію та відновлення територіальної цілісності України, подолання наслідків, спричинених тимчасовою окупацією Російською Федерацією АР Крим та міста Севастополя, а також захисту прав та інтересів громадян України”, – сказано в Стратегії.

Цей документ є закликом до об’єднання міжнародних зусиль у захисті норм міжнародного права та розбудові миру й безпеки у Європі.

Тепер Кабінет Міністрів повинен розробити план реалізації Стратегії деокупації Криму, на основі якого державні органи України підготують і реалізовуватимуть відповідні заходи.

• У жовтні президенти України та Туреччини Володимир Зеленський та Реджеп Таїп Ердоган мали зустріч у Стамбулі. За її підсумками вони виступили зі спільною заявою. Турецька Республіка привітала співробітництво у рамках Кримської платформи, ініційованої Україною.
• У квітні Зеленський запросив Джастіна та Софі Трюдо на інавгураційний саміт Кримської платформи. Також був запрошений президент Польщі Анджей Дуда.
• В травні стало відомо, що Сполучені Штати Америки приєднаються до саміту Кримської платформи.
• Інавгураційний саміт Кримської платформи відбудеться 23 серпня.