Про це пише Reuters.
Виступаючи на саміті Східної Азії в Камбоджі, Кісіда зауважив, що забезпечення миру та стабільності в Тайванській протоці є важливим для регіональної безпеки, висловивши “серйозну стурбованість” ситуацією з правами людини уйгурського народу, згідно із заявою міністерства закордонних справ Японії.
“Китай продовжує посилювати заходи в Східно-Китайському морі, які порушують суверенітет Японії. Китай також продовжує вживати дій, які посилюють регіональну напругу в Південно-Китайському морі”, — зазначив Кісіда на зустрічі.
Зауваження слідують за словами президента США Джо Байдена, який наголосив азійським лідерам на важливості миру в Тайванській протоці та забезпечення свободи судноплавства в Південно-Китайському морі.
Кісіда повторив, що “надзвичайно часті” запуски балістичних ракет Північною Кореєю з минулого місяця були “явним і серйозним викликом” проти міжнародного співтовариства, а тому неприйнятні.
Китай заперечує будь-які зловживання уйгурами, переважно мусульманською етнічною меншиною, яка проживає в далекому західному регіоні Сіньцзян, і направив урядову делегацію до Женеви, щоб протистояти, як він вважає, помилковим висновкам Управління ООН з прав людини.
За оцінками Японії, їй знадобиться близько 1000 ракет великої дальності на додаток до її запасів протибалістичних ракет для захисту від посилення військового потенціалу Китаю.
Сі Цзіньпін отримав третій президентський термін. У такий спосіб він закріпив за собою місце найвпливовішого правителя країни з часів Мао Цзедуна.
Також він заявив, що Китай не відмовиться від налаштування силового повернення Тайваню під свій контроль. У відповідь Тайвань наголосив, що його суверенітет не може бути предметом торгу.
Водночас у жовтні глава КНР оголосив, що готовий співпрацювати з США. Він заявив, що у такий спосіб країни можуть знайти спосіб налагодити зв’язки обох сторін.
Довідка. Геноцид уйгурів — серія порушень прав людини, які уряд Китаю вчиняє проти уйгурів та інших етнічних і релігійних меншин у Сіньцзяні, як геноциду. З 2014 року китайський уряд під керівництвом Сі Цзіньпіна проводить політику, внаслідок якої ув’язнено понад мільйон тюркських мусульман у таборах для інтернованих без будь-якого судового процесу. Це найбільше затримання етнічних та релігійних меншин з часів Другої світової війни. Тисячі мечетей були зруйновані або пошкоджені, а сотні тисяч дітей насильно відлучено від батьків і відправлено до шкіл-інтернатів.
Деякі країни-члени Організації Об’єднаних Націй (ООН) виступили із заявами до Ради ООН з прав людини, в яких засуджували політику Китаю, тоді як інші підтримали політику Китаю. У грудні 2020 року Міжнародний кримінальний суд відмовився розслідувати Китай на підставі юрисдикції. Сполучені Штати були першою країною, яка проголосила порушення прав людини геноцидом, зробивши заяву про це 19 січня 2021 року. Законодавчі збори кількох країн ухвалили необов’язкові пропозиції, які описують дії Китаю як геноцид, у тому числі Палата громад Канади, парламент Нідерландів, Палата громад Сполученого Королівства, Сейм Литви, і Національні збори Франції. Інші парламенти, такі як парламенти Нової Зеландії, Бельгії та Чехії, засудили ставлення китайського уряду до уйгурів як «серйозні порушення прав людини» або злочини проти людства.
- Колишнього президента Китаю Ху Цзіньтао вивели з церемонії закриття з’їзду правлячої Комуністичної партії, яка відбулася у Пекіні. Двоє стюардів випровадили його зі сцени головного залу Народних зборів.
- Китай вирішив, що статус-кво Тайваню більше не є прийнятним, і почав посилювати тиск на владу острова, зокрема заявляючи про можливість застосування сили, заявив державний секретар США Ентоні Блінкен 26 жовтня.
- В Ісландії, на міжнародній конференції Arctic Circle, голова військового комітету НАТО Роб Бауер зіштовхнувся з китайським дипломатом через те, що Китай не засудив російське вторгнення в Україну.