Про це повідомляє BBC.

Джонсон підтримав Тихановську  і “утвердження демократії й громадянського суспільства в Білорусі”.

“Ми повністю на вашому боці, ми рішуче підтримуємо те, що ви робите”, – сказав Джонсон.

У пресрелізі на Даунінг-стріт з приводу їх зустрічі написали:

“Прем’єр-міністр (Борис Джонсон) окреслив кроки, на які готова Велика Британія задля притягнення режиму (Лукашенка) до відповідальності, зокрема введення санкцій проти самого Олександра Лукашенка. Він зробив акцент на прихильності Великої Британії до допомоги білоруському народу і, зокрема, повідомив, що кошти,  які виділяють на підтримку білоруського громадського суспільства цьогоріч, буде збільшено втроє”.

Тихановська у відповідь подякувала Джонсону за підтримку.

“Дуже важливо розуміти, що одна із наймогутніших країн світу підтримує Білорусь”, – сказала вона.

Загалом, зустріч Джонсона та Тихановської тривала 25 хвилин.

Тихановська повідомила Джонсону про інцидент з легкоатлеткою Христиною Тимановською на Олімпіаді в Токіо та про смерть білоруського активіста Віталія Шишова (його знайшли повішеним в Києві).

Нагадаємо, в серпні 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента. Відповідно до затверджених ЦВК результатів, за Олександра Лукашенка, який обіймає посаду з 1994 року, нібито проголосували 80,1% виборців, за його основного опонента Світлану Тихановську – 10,12%.

14 серпня, після оголошення результатів президентських виборів, опозиційна кандидатка Світлана Тихановська ініціювала створення координаційної ради. Її мета — “забезпечення трансферу влади”. 20 серпня у Білорусі через створення Координаційної ради прибічників опозиційного кандидата в президенти Світлани Тихановської відкрили справу про “захоплення влади”.

Тихановська залишила країну. Перебувала, зокрема, в Литві. 2 березня Слідчий комітет Білорусі передав документи на екстрадицію опозиціонерки Світлани Тихановської. За версією слідчих вона причетна до підготовки плану захоплення будівель державних органів у Гомелі.

Також її оголошували в розшук за “заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці Республіки Білорусь” через Інтернет. В березні Генпрокуратура Білорусі порушила кримінальну справу за підготовку акту тероризму проти Тихановської.

Тихановська і Україна

В липні 2020 року голова білоруської опозиції Світлана Тихановська зіткнулася з критикою на свою адресу після того, як не відповіла на запитання щодо Криму. В інтерв’ю виданню “Медуза” Тихановська заявила: “Я розумію, що питання про Крим розколює суспільство. А мені не хотілося б необережними словами когось відштовхнути”.

Згодом в інтерв’ю для Euroradio тоді ще кандидатка в президенти сказала: ”Юридично Крим український, а фактично — російський”.

Згодом литовські журналісти знову попросили політикиню висловити свою позицію щодо Криму, наголосивши, що литовці хотіли б знати її. Цього разу вона заявила, що раніше озвучена нею теза є такою, “яка прийнята в Білорусі”.

У вересні журналісти поставили Тихановській запитання з приводу того, чи згодна вона з позицією іншої опозиціонерки, Вероніки Цепкало, яка заявила, що якби Путін зайняв позицію народу Білорусі, то став би для білорусів “національним героєм”. Тихановська заявила, що абсолютно згодна з цим. 

Раніше Кулеба заявляв, що українська сторона готова вести діалог з білоруською опозицією, але вона має визначитися зі своєю позицією щодо російської агресії проти України.

Віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков також заявляв, що білоруська опозиція має визначитися з позицією щодо Криму та Донбасу.

• Тихановська планувала візит до України в листопаді. Цей візит досі не відбувся.