Про це інформує DW.

На засіданні 23 листопада Пашинян заявив, що їхні проекти “недостатньо доопрацьовані, і в даному вигляді, з усією повагою, я не готовий підписати ці документи”.

Свою відмову він пояснив відсутністю в ОДКБ “чіткої політичної оцінки” “агресії” Азербайджану проти територіальної цілісності Вірменії.

“Це завдає величезної шкоди іміджу ОДКБ як усередині нашої країни, так і за її межами”, – акцентував глава вірменського уряду, закликавши союзників дипломатичним шляхом сприяти “негайному та безумовному висновку азербайджанських військ з суверенної території” Вірменії.

Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков трохи пізніше заявив, що прем’єр Вірменії схильний трактувати “як фіаско” роботу ОДКБ у врегулюванні конфлікту між Єреваном та Баку, додавши, що “це право вірменської сторони так розцінювати ситуацію”.

У Нагірному Карабаху конфлікт між учасницею ОДКБ Вірменією та Азербайджаном неодноразово сягав стадії збройних сутичок.

У середині вересня 2022 року Єреван заявив, що збройні сили Азербайджану відкрили вогонь територією Вірменії. Нікол Пашинян звернувся за допомогою до ОДКБ та безпосередньо до РФ у межах двостороннього договору. На позачерговій сесії Ради колективної безпеки було вирішено направити до Вірменії місію через загострення ситуації на вірмено-азербайджанському кордоні. У Єревані багато хто залишився незадоволеним такою реакцією, вважаючи її недостатньою.

Починаючи з 1992 року деякі пострадянські держави ставили підписи під Договором про колективну безпеку. За цей час кілька країн – Азербайджан, Грузія та Узбекистан – встигли вийти з договору. Наразі до ОДКБ входять Вірменія, РФ, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан та РБ. Учасники договору неодноразово висловлювали сумніви щодо ефективності функціонування ОДКБ.

Варто зауважити, що ввечері 22 листопада у столиці Вірменії розпочались мітинги проти приїзду російського президента Володимира Путіна з очільником МЗС РФ Сергія Лаврова та самопроголошеного президента РБ Олександра Лукашенка. 23 листопада у країні має відбутись саміт ОДКБ.

18 вересня у Єревані вимагали, аби країна вийшла з ОДКБ. Тоді протестувальники зібралися в центрі Єревана біля Площі Франції. Ще організатори закликали до дій, аби розпочати перемовини з іншими союзниками для створення нової системи безпеки.

Серед протестувальників помітили тих, хто прийшов з українським прапором.

Раніше Киргизстан відмовився від участі у спільних навчаннях ОДКБ “Рубіж-2022”. Вони мали пройти на території Таджикистану.

• Після того, як у РФ оголосили про часткову мобілізацію, такі країни як Казахстан, Киргизстан та Узбекистан заборонили своїм громадянам, які живуть на території РФ, брати участь у війні проти України. Порушення цієї заборони буде каратись позбавленням волі.
• 9 жовтня Киргизстан скасував військові навчання з країнами-членами Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). Вони мали відбутися на їхньої території.
• Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ) не наважилася безпосередньо втрутитися у загострену ситуацію на кордоні Вірменії та Азербайджану, де в ніч на 13 вересня спалахнули запеклі бої.