Про це йдеться в інтерв’ю українських військовослужбовців на “Радіо Свобода“.

Після евакуації з заводу “Азовсталь”, військових спочатку відвезли у лікарню Новоазовська, пізніше — в Донецьк. За словами військовослужбовців, росіяни намагались морально загнобити, водночас не мало значення у них, з “Азова” боєць чи ні – просто як допитували, окупантам з “Азовом” було цікаво розмовляти.

“Бо якщо кажуть представся з якої ти частини, я йому кажу “Національна гвардія”, то він до мене вже втратив інтерес. А якщо чує “Азов”, то в них очі загоряються і вони допитують”, – зазначив боєць Нацгвардії Владислав.

Він зауважив, що було три спроби обміну, і лише третя — успішна, під час якої армійців о четвертій ранку підняли та вивезли до пункту призначення.

Росіяни змушували евакуйованих з “Азовсталі” бійців щоранку слухати гімн РФ, після чого шикували й робили перерахунок перед тим, як повести на прийом їжі. Спочатку у кожному бараку перебувало близько 600 полонених, пізніше розвантажили до половини. Виснаженим армійцям не вистачало глюкози, оскільки навіть чай давали без цукру, тож часті запаморочення — звична справа у тих умовах.

“Вони просто підтримували життєдіяльність, щоб з голоду не померли – і все”, – згадує ті події майор Нацгвардії Михайло.

Михайло розповів як після поранення під час боїв у Маріуполі потрапив на “Азовсталь” у шпиталь, та зауважив, що українським медикам, котрі перебували на заводі “треба пам‘ятники встановлювати за життя”. За його словами, в тих умовах вони людей діставали з того світу.

Боєць полку “Азов” Володимир зазначив, що до повномасштабного нападу працював у “Азовсталі” водієм, возив метал. 24-го заявив дружині, що йде захищати своє місто. Спочатку був на металургійному заводі, потім на позиціях, проте, коли боєкомплект закінчувався, усіх зібрали на території заводу та вже знаходилися там.

“Азовець” поділився, що готувалися до гіршого у полоні, проте ставлення було “більш-менш”. Володимир також підтвердив, що годували евакуйованих з “Азовсталі” дуже погано, маленькі порції давали. Військовослужбовців принижували – казали, називали терористами.

“Казали, що вони прийшли нас визволяти. Тільки чого? Позбавили мене роботи, дому. Я їм це пояснював і коли я їм пояснював – моя пайка з кожним словом зменшувалася”, – розповів військовий.

Своєю чергою, український лікар-хірург Дмитро, котрий оглянув звільнених оборонців Маріуполя констатував, що пов’язки на ранах військових були брудні, а рани — нагноєні. Після російського полону, хлопці були дуже виснажені та схудлі.

За словами медика, серед всіх полонених, яких вдалося звільнити під час обміну, в медзаклад Запорізької області було госпіталізовано 14 і вони не потребували оперативного втручання на даному етапі, проте їм потрібна реабілітація. Щодо оперативного  втручання — воно виконуватиметься у плановому порядку вже на наступному етапі.

• Нагадаємо, рідні бійців, що захищали “Азовсталь”, провели першу велику пресконференцію з моменту евакуації українських воїнів з Маріуполя. Вони заявили, що Червоний Хрест не надає інформації про полонених та вони не мають зв’язку з ними.
• 29 червня 2022 року, під час обміну військовополонених українська сторона звільнила 17 прикордонників, які обороняли Маріуполь та тримали позиції на металургійному комбінаті “Азовсталь”.
• Інструктор полку “Азов” Георгій Купарашвілі розповів, як проходила його евакуація з оточеного росіянами заводу “Азовсталь” у Маріуполі.