Про це йдеться у матеріалі WSJ.

Чому протестують у Китаї?

Вперше протести спалахнули в Урумчі, столиці північно-західного прикордонного регіону Китаю Сіньцзян, де 24 листопада сталася пожежа в житловому будинку, в результаті якої загинули щонайменше 10 осіб. У Китаї трагедія викликала обурення, бо багато, хто вважав, що жертвам завадили евакуюватися обмеження, запроваджені через COVID-19. Відтак протести проти карантинних обмежень спалахнули по всій країні.

Заворушення в Урумчі викликали подібні протести у великих містах Китаю, включаючи Пекін, Шанхай і Нанкін. Демонстрації віддали шану жертвам пожежі та засудили урядову стратегію “нульової боротьби з COVID”, яка є центральною частиною жорсткого підходу Сі до стримування пандемії. Деякі скористалися нагодою, щоб прямо розкритикувати автократичне керівництво Сі та закликати до політичних змін.

У той час як багато демонстрантів вигукували гасла, що засуджують заходи нульової толерантності щодо Covid, інші вибрали символічне мовчання, піднявши чисті аркуші паперу — жест, який спонукав онлайн-спостерігачів назвати протести “революцією білого паперу”. Учасники кажуть, що це спроба продемонструвати непокору Комуністичній партії, обходячи політичні червоні лінії, які забороняють відверту критику урядових лідерів і політики.

Експерти кажуть, що використання чистих аркушів паперу відображає те, на що звичайний китаєць часто повинен піти, щоб висловити незгоду в авторитарній країні з найдосконалішою у світі цензурою.

Невеликі локальні протести не є чимось незвичайним у Китаї, навіть попри те, що державна цензура працює над тим, щоб про більшість інцидентів не повідомляли. За оцінками деяких дослідників, щороку відбуваються десятки, якщо не сотні тисяч “масових інцидентів” — офіційний евфемізм для протестів, страйків та інших форм громадського заворушення.

Багато протестів викликані трудовою напруженістю та суперечками з місцевою владою щодо таких питань, як невиплата зарплати, державне присвоєння сільської землі, а також через недбалість уряду, що призводить до смертельних аварій або загрожує безпеці споживачів. Учасники часто звертаються за підтримкою до вищих органів влади, включаючи центральний уряд, і відкрито демонструють патріотизм, щоб дати зрозуміти, що вони не мають наміру підривати Комуністичну партію.

Хоча партія інколи виявляла толерантність до локальних протестів, офіційні особи наполегливо працюють над тим, щоб заворушення не переросли в ширші загальнонаціональні рухи, які можуть загрожувати правлінню однієї партії.

Протести є найбільшим публічним проявом непокори Комуністичній партії за останні десятиліття. Вони також кидають прямий виклик китайському лідеру Сі Цзіньпіну, який публічно підтримав політику “нульового зараження”, попри кипляче обурення через економічні та соціальні зриви, які вона спричинила. Нахабство натовпу підриває ауру домінування, яку Сі спрогнозував, коли в жовтні заявив про свій третій п’ятирічний термін на посаді лідера Комуністичної партії.

Придушення протестів

Аналітики кажуть, що негативна реакція на “нульовий Covid” ставить Сі перед важким вибором між послабленням обмежень, які можуть спровокувати смертельний сплеск інфекцій і перевантажити систему охорони здоров’я Китаю, або подвоєнням стратегії нульової терпимості, яка виявилася дедалі непопулярнішою.

У таких містах, як Пекін і Шанхай, влада розмістила на вулицях велику кількість поліціянтів, щоб запобігти новим демонстраціям. Було помічено, як силовики перевіряли телефони людей у ​​певних місцях, шукаючи іноземні програми, такі як Telegram, Instagram і Twitter. Державні ЗМІ зберігали мовчання щодо протестів, публікуючи коментарі, в яких повторювалося, що партія наполягає на тому, що нульова кількість Covid має важливе значення для захисту життів, навіть якщо це означає, що Китай повинен витримати короткочасні економічні страждання.

Який вплив мали протести за межами Китаю?

Деякі інвестори стурбовані тим, що протести можуть спровокувати більш жорсткі карантинні заходи, які завдадуть подальшої шкоди економіці Китаю, якщо Пекін вирішить подвоїти нульовий рівень Covid. Такі занепокоєння призвели до падіння ринків Китаю та США 28 листопада, оскільки учасники ринку боролися з потенційними економічними наслідками Китаю, який продовжував свою повільну траєкторію до послаблення контролю за COVID-19.

Тим часом уряд США дотримувався стриманого тону, обговорюючи заворушення в Китаї. Джон Кірбі, речник Ради національної безпеки Білого дому, сказав журналістам, що президент Байден стежить за ситуацією, і зауважив, що люди в усьому світі, включно з Китаєм, повинні мати право на мирний протест.

Своєю чергою, New York Times пише, посилаючись на свої джерела, що реакція Білого дому на події в Китаї дуже сильно контрастують з неодноразовими словами осуду влади Ірану за спроби придушити протести проти уряду в Тегерані. Але в адміністрації Байдена посадовці на умовах анонімності сказали виданню, що ситуації не можна порівнювати, тому що навряд чи протести, які охопили вулиці Пекіна і Шанхая у минулі вихідні, будуть тривати й далі. Щобільше, вимоги скасувати обмеження, пов’язані з COVID-19, – це не заклик до зміни уряду.

Білий дім зосередив увагу на безпосередніх джерелах протестів — обмеженнях, пов’язаних з COVID-19, — обійшов інший елемент демонстрацій, під час яких тримали чисті аркуші паперу. Це був спосіб обійти закони, які забороняють продемократичні гасла.

Байден хоче, щоб Пекін і далі утримувався від підтримки РФ у війні проти України, а також відновив співпрацю в питаннях клімату і КНДР. Тож Білий дім “обережно обирає бійки, в які він готовий втрутитись”.

Існує також занепокоєння, що видимість підтримки протестів, навіть лише риторично, може поглибити підозри.

“Небезпека перебільшення масштабів протестів полягає в тому, що американські ЗМІ додадуть довіру заявам китайського уряду про те, що ці пробні, спонтанні демонстрації є результатом іноземної змови”, — сказав Роберт Дейлі, директор Інституту Кіссінджера з Китаю та США.

• Гнів та розчарування політикою “нульової толерантності” у Китаї до COVID-19 досягли нових висот, призвівши до протестів, оскільки місцева влада знову запровадила обмеження, попри нещодавні оголошення уряду про пом’якшення деяких правил.
• Китайські протестувальники користуються чистими аркушами паперу, щоб висловити свій гнів через обмеження щодо COVID-19 під час сплеску протестів, що вийшли за межі соціальних медіа на деякі вулиці країни.
• Влада Китаю почала розслідувати випадки, коли люди збиралися на вихідних на акції протесту проти обмежень, пов’язаних із COVID-19. Деяким громадянам через участь у демонстрації подзвонили правоохоронці та попросили з’явитися до дільниці.