Новини
Протистояння через Крим може затягнути війну на десятиліття – WP
Після дев’яти місяців смерті та руйнувань ключ до війни Росії проти України лежить на скелястому, залитому морем півострові Крим — з його вапняковими плато та рядами тополь, — який Росія незаконно анексувала в 2014 році. Саме в Криму в лютому 2014 року, а не в лютому 2022 року, почалося вторгнення Росії та окупація України. А президент України Володимир Зеленський наполягає, що лише повернення Криму завершить війну, коли Україна переможе своїх російських загарбників.
Неділя, 11 грудня 2022, 21:24

Про це йдеться у матеріалі The Washington Post.

Український президент заявив, що повернення півострова означатиме відновлення справжнього миру.

Потенціал російської агресії буде повністю знищений, коли український прапор повернеться на своє законне місце — у містах і селах Криму, – пояснив він.

Але для президента РФ Володимира Путіна анексія Криму стала опорою його спадщини, яка розвалиться, якщо він втратить півострів. Путін зазначив, що будь-які спроби України повернути Крим перетнуть червону лінію, яку “він не потерпить”.

Сподівання України відвоювати Крим довго здавалося надуманою фантазією, але нещодавні перемоги Києва на полях битв і помилки Москви раптом зробили це правдоподібним — можливо, небезпечним.

Захід, хоч і підтримує Україну, побоюється, що будь-яке українське військове вторгнення до Криму може підштовхнути Путіна до використання ядерної бомби. Деякі західні посадовці сподіваються, що угода про відмову від Криму Росії може стати основою для дипломатичного припинення війни. Українці відкидають цю ідею як небезпечно наївну, тоді як росіяни кажуть, що не задовольняться тим, що “вже є їхнім”.

Непохитні претензії на Крим ілюструють нерозв’язність конфлікту, і важко уявити, що боротьба за півострів буде вирішена без подальшого кровопролиття.

Це був шокуючий напад на початку жовтня на Кримський міст — символ імперських амбіцій Путіна в Україні — вартістю 4 мільярди доларів — який, за словами Кремля, спровокував невпинну кампанію бомбардувань Москвою критичної інфраструктури України, яка зараз загрожує заглибити країну в гуманітарну кризу.

А після звільнення Києвом Херсона — який, як обіцяла Москва, залишиться “з Росією назавжди” — російські офіційні особи посилили свою риторику. Колишній президент Дмитро Медведєв пообіцяв “судний день” у разі нападу на Крим, а депутат російського парламенту попередив про “останній нищівний удар”.

Тим часом Україна розробляє детальні плани реінтеграції Криму, включаючи видворення тисяч російських громадян, які незаконно переїхали туди після 2014 року.

Абсолютно всі громадяни Росії, які прибули до Криму, за рідкісним винятком, прибули на територію Криму нелегально, – заявила постійна представниця Зеленського в Криму Таміла Ташева. Тому у нас один підхід: усі ці російські громадяни повинні виїхати.

Росія має власний максималістський погляд, вимагаючи здачі чотирьох інших українських областей — Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської, — які Путін також незаконно оголосив анексованими.

Відмова будь-якої сторони відступити загрожує перетворити війну на десятиліття конфлікту, подібно до територіального протистояння щодо Західного берега і Гази, Нагірного Карабаху чи Курдистану.

За часів Радянського Союзу, як і за царських часів, Крим став улюбленим курортом російської еліти. Сталін жорстоко репресував кримських татар, переважно мусульманську корінну групу півострова, депортувавши близько 200 000 осіб до Середньої Азії та Сибіру після звинувачення їх у співпраці з нацистською Німеччиною. Це переслідування формувало б політику півострова на десятиліття.

Проте, у 1954 році — на річницю фейкового договору “про приєднання України до Росії”, котрий був підписаний за гетьмана Хмельницького і був виключно військовим договором, без жодних натяків на приєднання, а також з ключових економічних причин — радянський лідер Микита Хрущов передав Крим від Росії до України.

Після розпаду Радянського Союзу Крим став автономною областю України, пов’язаною з Києвом, але з власною конституцією та українською, російською та кримськотатарською мовами як державними.

1990-ті роки ознаменувалися чварами між Києвом і Москвою, частково спричиненими вимогою Кремля залишити свій Чорноморський флот у Севастополі, що він зробив на умовах довгострокової оренди. Але почуття образи на Київ тліло серед кримчан. Півострів відчував економічні труднощі. Багато мешканців, переважно етнічні росіяни, відчували себе знехтуваними та ностальгували за радянськими часами.

У 2014 році, через кілька днів після втечі колишнього президента України Віктора Януковича під час революції Гідності, російські війська вдерлися до Криму. Підтримувана Росією влада швидко організувала незаконний референдум щодо анексії.

Анексія була надзвичайно популярною в Росії, і рейтинги схвалення Путіна різко зросли.

Значна частина імперської проекції Росії, весь міф про її заснування, зосереджені на Криму, — зазначила аналітикиня Carnegie Europe Гвендолін Сассе.

Протягом восьми років доля Криму була затьмарена війною на східному Донбасі України, яку розпалили проросійські сепаратисти. Але Зеленський почав формулювати план деокупації та реінтеграції Криму задовго до повномасштабного вторгнення Росії в лютому.

У 2021 році його уряд заснував щорічний саміт під назвою “Кримська платформа”, щоб утримати півострів у центрі уваги міжнародної спільноти. Ташева, кримська татарка, стала представницею Зеленського в Криму в квітні, і зараз очолює команду з 40 осіб, які працюють над планом скасування анексії.

Приблизно 100 000 жителів втекли з Криму після анексії Росією, але переважна більшість залишилася, і до них приєдналися сотні тисяч росіян, яких заохочували оселитися там. З 2014 року російська влада видала паспорти багатьом із 2,4 мільйона громадян півострова.

Ташева сказала, що кримчани, які залишилися, “мали на це право” і що після деокупації будуть докладені зусилля, щоб відрізнити тих, хто активно співпрацював з російською владою, і тих, хто, можливо, голосував за анексію, але став тим, що Ташева називає “жертви пропаганди”.

Однак вона сказала, що всі російські громадяни, які нелегально прибули після 2014 року, повинні виїхати.

Це питання нашої безпеки, – сказала Ташева. Якщо всі ці російські громадяни залишаться на території Криму, вони завжди будуть загрожувати територіальній цілісності нашої країни.

Доцент кафедри українських студій Кембриджського університету Рорі Фіннін вважає, що компроміс малоймовірний.

Ідея про те, що якось Україна має просто повернутися до статус-кво після 2014 року, безглузда, тому що все, що станеться, — це ще одна ескалація, — пояснив Фіннін. Важко уявити, що українці спокійно відмовляться від цієї території, знаючи, що це означає залишення мільйонів людей. Моральна та геополітична ставка такої відмови є серйозною.

Росія також має намір зберегти контроль над Кримом, викликаючи занепокоєння серед західних офіційних осіб щодо екстремальних заходів, яких може вжити Путін, щоб утримати Крим.

У нещодавньому інтерв’ю лорд Девід Річардс, колишній начальник штабу британської армії, заявив, що Україна ризикне ядерною війною, щоб захистити Крим.

Якщо втерти носа Путіну, він може зробити щось дуже дурне, — зауважив Річардс. Він може використовувати тактичну ядерну зброю.

Одначе, деякі західні офіційні особи сподіваються, що угода щодо Криму може стати ключем до припинення війни, і заявили, що вважають, що Зеленський і його радники були більш відкриті до потенційних поступок, ніж їхня риторика.

Враховуючи обмежений доступ до Криму та домінування російських державних ЗМІ, важко оцінити громадську думку там і чи змінилася вона у відповідь на війну.

Проте багато хто вважає, що війна, яка почалася в Криму, повинна закінчитися Кримом.

Питання Криму, вирішення якого я вважав до війни, потребує десятиліть, сьогодні є однозначним, — зазначив Михайло Ходорковський, колишній російський нафтовий магнат і давній критик Путіна. Важко уявити реальне припинення війни без повернення Криму Україні.

Теги: війна, аналітика, війна, Крим, кримські татари, питання повернення Криму, півострів, повномасштабна війна, політика, ризики, стаття

Межа у Telegram

Підписатись