Мери етнічних сербів у північних муніципалітетах, а також місцеві судді та близько 600 поліцейських подали у відставку минулого місяця на знак протесту проти рішення косовського уряду. У липні цього року етнічні серби у Косові протестували через рішення влади перереєструвати з 1 серпня транспортні засоби та ідентифікаційні картки з сербських на косовські. Через мітинги уряд відтермінував рішення. Вже у грудні протестувальники заблокували головні дороги після нічної перестрілки з поліцією. Інцидент стався на тлі зростання напруження між владою і сербською меншиною.

Раніше прем’єр-міністр Косова Альбін Курті заявив, що Росія розпалює напруженість між його країною та Сербією. На його думку, таке відбувається через сповільнення війни в Україні.

Варто зауважити, що у серпні переговори між Сербією та Косовом за посередництва Європейського Союзу у Брюсселі завершилися без результатів. Після закінчення зустрічі з президентом Сербії Александаром Вучичем та прем’єр-міністром Республіки Косово Альбіном Курті, Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що “на жаль, сторонам не вдалось досягти угоди”.

Конфлікт між Сербією та Косовом вкотре загострився наприкінці липня, коли Приштина вирішила запровадити тимчасові документи, які мають отримувати при в’їзді в регіон громадяни Сербії, а також перереєструвати автомобілі та замінити номерні автомобільні знаки, видані сербам, що проживають на півночі Косова. На знак протесту косовські серби звели барикади.

31 липня у Мітровиці на півночі Косова було чутно сирени повітряної тривоги, а місцеві ЗМІ повідомляли, що по всій території помічено велику присутність машин екстреної допомоги. У прикордонному місті Косова звучали постріли та сирени.

Пізніше влада в Приштині відклала введення нових правил до 1 вересня.

21 листопада Європейський Союз попередив про “ескалацію та насильство” після того, як Косово та Сербія не змогли дійти згоди під час екстрених переговорів щодо вирішення їхньої давньої суперечки з приводу автомобільних номерних знаків, які використовують етнічні серби в Косові.

У березні президент Сербії Александар Вучич зауважив, що під час переговорів з прем’єр-міністром Косово Альбіном Курті сторони досягли угод відносно кількох пунктів плану врегулювання, що запропонував Захід.

Наприкінці травня щонайменше 34 солдати миротворчої місії НАТО в Косово отримали поранення під час сутичок з протестувальниками на півночі країни.

Вже 28 травня Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг закликав Приштину та Белград знизити напругу у відносинах після сутичок між косовською поліцією та протестувальниками. На шляху до діалогу глава НАТО пропонує заручитися підтримкою ЄС.

Водночас 30 травня сотні сербських протестувальників знову зібралися перед міською адміністрацією у Звечані, що на півночі Косова. Напередодні демонстрація закінчилася сутичками зі співробітниками миротворчої місії НАТО. В Альянсі заявили про розгортання додаткових сил у Косові після зіткнень.

2008 року Республіка Косово в односторонньому порядку проголосила незалежність від Сербії. Її визнали багато європейських держав, зокрема Німеччина, а також США. Натомість Белград вважає Косово своєю автономною провінцією і незалежність Приштини не визнає.

Косово оголосило незалежність від Сербії у 2008 році, через дев’ять років після 78-денної кампанії бомбардувань НАТО, яка витіснила сербські війська з колишньої провінції. Сербія, а також її ключові союзники, РФ та Китай, досі відмовляються визнати незалежність Косова та наполягають на захисті етнічних сербів, які складають близько 5 відсотків населення Косова (загальна кількість населення налічує 1,8 мільйона осіб).

Трохи менше половини сербського населення Косова проживає в чотирьох північних муніципалітетах, що межують із Сербією, і багато хто не бажає визнавати владу в столиці Косова, Приштині, воліючи жити так, ніби вони все ще є частиною Сербії.

Позицію Сербії поділяють РФ, більшість пострадянських держав, а також п’ять країн ЄС, Китай та Індія.

Сербія також прагне вступу до ЄС і у зв’язку з цим зобов’язалася нормалізувати відносини з Косовом. З 2013 року Белград і Приштина намагаються врегулювати відносини за посередництва ЄС. Вступ Косова до ООН блокує РФ.

Довідка. Косово – частково визнана держава на Балканах, чию незалежність визнали 97 держав-членів ООН.

Внаслідок війни 1999 року між сербами та албанцями край перейшов під контроль ООН. 17 лютого 2008 року парламент Косова проголосив незалежність краю в односторонньому порядку. Сербія досі не визнає незалежності Косова, через що країна не має остаточного визнання у світі. 2016 року підписано Угоду про асоціацію між Косовом та Європейським Союзом. Держава є потенційним кандидатом на вступ у ЄС.

Косово межує з Північною Македонією на півдні, Сербією на сході та півночі, Албанією на південному заході та Чорногорією на північному заході.

Албанська більшість (92%), що проживає в Косові, яка й вимагала незалежності, контролює всю територію краю, за винятком декількох громад, більшість в яких становлять серби.

• Під час зустрічі з головою балканської держави під час енергетичного саміту в Хорватії Путін виступив проти НАТО і назвав відрив Косова від Сербії найбільшим порушенням міжнародного права в новітній історії. Через роки він називатиме Косово прецедентом анексії Криму в України.
• 29 травня президент Сербії Александар Вучич оголосив, що його країна погодилася на нову трирічну угоду про постачання газу з російським державним енергопостачальником “Газпромом”.
• Раніше Європейський Союз та інші країни закрили свій повітряний простір для літаків РФ. Водночас Сербія не приєдналася до цих санкцій і навіть на деякий час збільшила кількість перельотів, але пізніше під тиском Заходу змінила своє рішення. Окрім цього, Сербія відмовилася засуджувати російський напад на Україну. Варто зауважити, що країна має тривалі дружні відносини з РФ.
• Сербію можуть чекати санкції з боку Євросоюзу. Блок тисне на президента Сербії Александара Вучича, аби він не відкладав запровадження обмежень проти Росії через війну в Україні.
• 14 грудня влада частково визнаного Косова підписала заявку на вступ до Євросоюзу.
• Найманці з російської ПВК “Вагнера” співпрацюють із сербськими воєнізованими формуваннями, щоб контрабандою переправляти зброю та військову форму без розпізнавальних знаків у Косово. Передбачувана підготовка схожа з анексією Криму Росією у 2014 році, стверджує президентка Косово Вьоса Османі.