Про це йдеться у статті керівника британської розвідки Джеремі Флеммінга для  The Economist.

Керівник британської розвідки зазначив, що після шести місяців повномасштабного вторгнення Росії в Україну їй не вдалося вибороти панівні позиції в кіберпросторі, а інформаційні операції Росії виявилися незграбними й були поставлені під сумнів оприлюдненням даних розвідки.

Водночас спроби російських військових знищити цифрову інфраструктуру України натрапили на стійкий, професійний та ефективний український кіберзахист. Так само, як і у випадку з наземним вторгненням, початкові онлайн-плани Росії виявилися невдалими. Використання країною агресивних кіберінструментів було безвідповідальним і невибірковим.

За словами Джеремі Флеммінга, за час повномасштабного вторгнення в Україні РФ не змогла отримати переваги над Україною у кіберпросторі. Проте така протидія є не у всьому світі. На думку Флеммінга, багато країн відмовляються засуджувати дії Росії, оскільки перебувають під інформаційним впливом РФ.

Він зауважив, що дезінформація в інтернеті швидко стала основною частиною війни Росії, таким чином вони намагаються створити плутанину та безлад в Україні й за її межами. Росія вже використовувала цей метод раніше, зокрема в Сирії та на Балканах.

“Ми вжили заходів, щоб протистояти неправдивій інформації. Від попереджень про початок повномасштабної війни до швидкого оприлюднення розвідданих і співпраці із західними технологічними платформами для усунення фейків”, – розповів Джеремі Флеммінг.

Він наголосив на тому, що  “станом на зараз президент Путін повністю програв інформаційну війну в Україні та на Заході. Хоча це привід для радощів, проте не варто недооцінювати вплив російської дезінформації в інших країнах світу”.

Керівник розвідки Великої Британії зауважив, що це – ще один фронт війни в Україні, і його наслідки будуть відчутними стільки, скільки триває повномасштабна війна. На його думку, варто протидіяти організованим державним кампаніям дезінформації і подбати про те, щоб вони не змогли зменшити міжнародне обурення діями РФ.

“У всіх цих сферах ми бачили, як РФ намагається вирівняти та скоординувати кіберпотенціал поряд з більш традиційними аспектами військової сили. На сьогодні цей намір не вдався. Частково це тому, що Україна показала себе як надзвичайно ефективний кіберзахисник. З моменту анексії Криму у 2014 році вона старанно розбудовувала цифрову фортецю”, – підсумував Джеремі Флеммінг.

• Раніше Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України попереджала про розповсюдження небезпечних електронних листів із темами “Інформаційний бюлетень” та “Бойове розпорядження“.
• У Вільнюсі переконані, що за потужною DDoS-атакою на литовські держустанови та компанії стоять хакери із РФ. Раніше угруповання Killnet погрожувало атакувати понад 500 компаній, якщо не “розблокують транзит до Калінінграда”.
• Естонія зазнала наймасштабніших кібератак. DDoS-атаки спрямувано на інформаційні ресурси.