Головні події за вихідні

Фото: Kay Nietfeld/dpa/picture alliance

У суботу до Києва прибули очільники Великої Британії, Франції, Німеччини та Польщі, виступивши з вимогою до Росії негайно припинити вогонь з 12 травня, щоб дати старт мирному процесу. Вони заявили, що у разі відмови Кремля, проти РФ буде запроваджено новий пакет санкцій. До цієї позиції приєднався і президент США Дональд Трамп.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголосив: “Ми сподіваємося, що Москва пристане на пропозицію про припинення вогню, адже лише тиша на фронті може відкрити шлях до реального діалогу”.

Однак Володимир Путін відкинув ультимативну вимогу і запропонував натомість домовлятися під час зустрічі в Стамбулі, призначеній на 15 травня.

У відповідь Володимир Зеленський заявив у вечірньому зверненні, що того дня перебуватиме в Туреччині й очікуватиме Путіна для особистої зустрічі. “З 12 травня – чекаємо тиші. Ця ініціатива залишається чинною”, – підкреслив глава держави.

Своєю чергою, Кіт Келлог, спецпредставник президента США з питань України, наголосив, що тридцятиденне припинення вогню має стати першим кроком, і саме на його тлі слід вести мирні переговори, а не навпаки.

Попри тиск, у Москві продовжують наполягати, що спершу мають відбутися переговори, а вже потім — можливе перемир’я.

Переговори у Стамбулі 2022

Переговори України та Росії в Стамбулі 2022 рік. Голови МЗС двох країн – Дмитро Кулеба та Сергій Лавров. Фото: Turkish Foreign Ministry/Depo Photos/IMAGO

Переговори, які Володимир Путін запропонував поновити у Стамбулі, востаннє проходили наприкінці березня 2022 року — менш ніж за місяць після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Тоді Москва вимагала від Києва відмови від вступу до НАТО та закріплення нейтрального, без’ядерного статусу України. У відповідь українська сторона погоджувалась розглянути такі умови — але лише за наявності чітко прописаних і гарантованих міжнародними договорами гарантій безпеки.

Планувалося, що такі теми, як Крим і тимчасово окуповані території Донбасу, будуть винесені на окремі переговори між президентами двох країн. Київ при цьому наголошував: будь-яка угода можлива лише після повного припинення бойових дій.

Результати тих перемовин увійшли до документа під назвою «стамбульське комюніке», проте жодної офіційної угоди так і не було підписано.

Переговори у Стамбулі на початку 2022 року. Фото: Офіс Президента

Уже в червні 2022 року, за словами радника Путіна Юрія Ушакова, переговорний процес фактично зупинився.

У той час світ дізнався про масові злочини російських військ у Бучі, а також про втрату Росією флагмана Чорноморського флоту — ракетного крейсера «Москва». Це ускладнило дипломатичні переговори, попри публічні сигнали з боку Зеленського про готовність до діалогу.

Після анексії Росією чотирьох українських областей, восени 2022 року президент Володимир Зеленський підписав указ, що де-факто унеможливлював будь-які прямі переговори з Володимиром Путіним.

Нині, за словами радника російського президента Юрія Ушакова, Кремль вважає за доцільне повернутися до діалогу, “з того моменту, на якому ми зупинилися у 2022 році, з урахуванням, звісно ж, реальної ситуації”. З 2025 року тему “стамбульського комюніке” знову почали розглядати як потенційну основу для відновлення переговорного процесу.

Пропозиції перемир’я ігноруються

У ніч на 12 травня російські війська здійснили атаку по території України, застосувавши 108 дронів-камікадзе та керованих авіабомб (КАБ). Про це повідомляють Повітряні сили ЗСУ.

Це відбувається на тлі закликів України та західних партнерів, включно зі Сполученими Штатами, розпочати режим припинення вогню саме з 12 травня.

Повітряні сили збили 55 БПЛА на сході, півночі, півдні та в центрі країни.

Пуски керованих авіаційних бомб були на Сумщині і в Запорізькій області. Внаслідок атаки РФ постраждали Одещина, Миколаївщина, Донеччина та Житомирщина.

Російський безпілотник атакував цивільний вантажний поїзд у Донецькій області, унаслідок удару уламкове поранення ноги отримав машиніст. Про це у понеділок, 12 травня, повідомили в Укрзалізниці.

«Пропозиції перемир’я ігноруються, ворожі атаки на залізничну інфраструктуру та рухомий склад продовжуються», — йдеться у повідомленні компанії.