Про це повідомляє кореспондент #Букв.

Проєкт закону № 2459 підтримали 264 нардепа.

Документом передбачено внесення змін до Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” закону “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

Законопроєкт представляв нардеп від “Слуги народу” Олександр Дубінський.

Згідно з пояснювальною запискою, Національний банк України надавав кредити рефінансування банкам під заставу їхнього майна, “яке є єдиним джерелом для задоволення вимог вкладників”.

“Вкладники, які не мали жодних важелів впливу на банк, були позбавлені права взяти майно банку в забезпечення під власні вклади. Так, у найбільших банках, які були визнані неплатоспроможними (банки “Дельта”, “Надра”, “ВіЕйБі”, “Фінанси та кредит”), від 30 % до 90 % всього майна банків було взято в заставу Національним банком України. Крім того, відповідно до нормативних актів НБУ, в якості забезпечення кредитів рефінансування банків виступили найкращі активи банків, які за оціночною вартістю в рази перевищували номінал кредиту рефінансування, а для вкладників залишилась безнадійна заборгованість”, – наголошується в записці.

Наразі, якщо НБУ видав банку кредит рефінансування під заставу його активів, то після початку банкрутства фінустанови Нацбанк може позачергово стягнути цю заставу в рахунок сплати боргу із рефінансування. Нардепи ж вирішили позбавити НБУ права забезпеченого кредитора та дозволити продавати заставні банківські активи в інтересах інших кредиторів, відповідно до черговості, передбаченої законом про систему гарантування вкладів фізосіб (де в третій черзі перебуває Фонд гарантування вкладів, у четвертій – фізособи-вкладники, а в п’ятій черзі НБУ).

Таким чином, законопроєктом передбачено віднесення вимог НБУ як кредитора за кредитними договорами рефінансування з неплатоспроможними банками з першої до п’ятої черги кредиторів.

Такий порядок буде застосовуватися тільки до банків, які станом на 1 січня 2019 року вже були віднесені до категорії неплатоспроможних та процедура ліквідації яких не завершена.

Запропонована законопроєктом норма носить тимчасовий характер і втратить чинність, коли всі ці банки будуть ліквідовані або всі кредити рефінансування цих банків будуть повернуті.

“Зазначений законопроєкт також сприятиме Національному банку України у поверненні коштів за кредитами рефінансування, оскільки дає змогу НБУ зосередитись на поверненні коштів кредитів рефінансування не за рахунок вкладників банку, а за рахунок коштів фінансової та/або майнової поруки власників банків”, – зазначається в пояснювальній записці.

Під час обговорення нардеп від “Європейської Солідарності” Ніна Южаніна розкритикувала законопроєкт.

“Потенційне неповернення суми рефінансування призведе до того, що Національний банк буде змушений сформувати резерв на повну суму заборгованості і списати цю заборгованість. Тобто на всю цю суму держава не отримає прибуток на свою частку. Цього року НБУ перерахував 24,45 млрд гривень до держбюджету. На наступний рік після прийняття цього законопроєкту взагалі держбюджет не отримає ні копійки”, – зазначила вона.

• 13 травня Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт про неповернення націоналізованих банків їхнім колишнім. За документ проголосували 270 народних депутатів. Серед них – лише 200 від “Слуги народу” (фракція включає 248 “слуг”).
• 19 травня Верховна Рада розблокувала підписання “антиколомойського закону”. І вже 21 травня президент Володимир Зеленський його підписав.
• У червні до Конституційного суду України надійшло подання від 64 народних депутатів, які просять оцінити на відповідність Конституції закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності“, відомий як “антиколомойський закон“.