Про це повідомляє кореспондент #Букв.

За документ № 0978 проголосували 330 народних обранців (223 – від “Слуги народу”, 26 – від “Опозиційної платформи – За життя”, 21 – від “Європейської Солідарності”, 10 – від “Батьківщини”, 11 – від групи “За майбутнє”, 18 – від “Голосу” , 12 – від групи “Довіра”, 9 позафракційних).

Виборчий кодекс було ухвалено ще 11 липня 2019 року. Він скасовував мажоритарну систему виборів і пропонував перехід до партійних відкритих списків. Однак Володимир Зеленський ветував документ.

Оновлений Виборчий кодекс уніфікує правила проведення всіх виборів: президентських, парламентських, місцевих.

Виборчий кодекс передбачає пропорційну виборчу систему з відкритими регіональними списками. Українці отримають можливість голосувати не лише за партію, а й за конкретного кандидата в списку тієї чи іншої політсили.

Взяти участь в розподілі депутатських мандатів зможуть партії, які подолають бар’єр в 5 %.

Депутатом може бути обраний громадянин України, який досяг на день виборів 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом п’яти останніх перед днем виборів років.

Кандидат вважається таким, який проживає в Україні, якщо його разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів.

Також прописана норма, що громадянин України не може бути висунутий кандидатом і обраний депутатом, якщо він має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку.

Згідно з новим Виборчим кодексом, парламентські вибори проводитимуть в єдиному загальнодержавному багатомандатному окрузі. Голосувати будуть в 27 виборчих регіонах, які в основному збігаються з областями. У Дніпропетровській області та Києві передбачено створення по два виборчих округи. Херсонська область і Автономна Республіка Крим об’єднані в один виборчий регіон.

На деяких територіях голосування може не проводитися – зокрема, через тимчасову окупацію. Виборці з відповідних регіонів зможуть взяти участь в голосуванні, змінивши місце голосування.

Право висувати кандидатів надано політичним партіям. Можливість самовисування не передбачена. Висунути можна буде як члена партії, так і безпартійного. У регіональні списки не ввійдуть тільки дев’ять осіб із загальнодержавного списку (вони автоматично пройдуть в ВР разом із партією). Спочатку передбачалося, що автоматично буде проходити тільки перший номер зі списку. В “Слузі народу” назвали це “компромісним рішенням”.

Партії зможуть сформувати загальнодержавний список із 450 кандидатів, а також розподілять прізвища кандидатів на регіональні списки для кожного з 27 виборчих регіонів.

У виборчому бюлетені буде список і номери всіх партій із порожнім квадратом навпроти. Також там буде виділено місце, де можна буде вказати номер конкретного кандидата від обраної партії, за якого хоче віддати голос виборець.

При формуванні загальнодержавного і регіональних виборчих списків партія повинна буде забезпечити присутність в кожній п’ятірці (місцях з першого по п’яте, з шостого по десяте і т.д.) кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі).

Що стосується президентських виборів, то партія може висунути лише одного кандидата на пост президента України. Особа може бути висунута кандидатом лише однією партією. Це може бути як член партії, так і безпартійний. Висування кандидата на пост президента України партією здійснюється на з’їзді (зборах, конференції) відповідно до статуту цієї партії.

В остаточну редакцію документа не ввійшла норма, яка дозволяла б ЦВК скасовувати реєстрацію кандидатів у президенти і депутати Верховної Ради, якщо вони вводять виборців в оману.

Нововведення в правилах агітації

У новій редакції кодексу нардепи вирішили віднести до агітації оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) ЗМІ політичної реклами, виступів, інтерв’ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень (у попередній редакції до агітації відносили “політичну рекламу, виступи, інтерв’ю, нариси, інші публікації та аудіовізуальні твори).

Також до агітації віднесено: розміщення друкованих агітаційних матеріалів чи політичної реклами на носіях зовнішньої реклами; проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач, проведення інших публічних заходів за підтримки кандидата, партії – суб’єкта виборчого процесу (раніше перераховане вище до агітації не відносилося).

Правила для ЗМІ

У кодексі вирішили прописати, що інформаційні агентства та ЗМІ можуть поширювати повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані з виборами, “ґрунтуючись на принципах достовірності, повноти і точності, об’єктивності інформації та її неупередженого подання”.

ЗМІ не можуть допускати замовчування суспільно необхідної інформації, а також зобов’язані поширювати інформацію про вибори “відповідно до фактів, не допускаючи спотворення”.

Нагляд за дотриманням цих вимог буде здійснювати Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

• У вересні президент України Володимир Зеленський ветував новий Виборчий кодекс. На думку президента, кодексом декларується модель виборчої системи зі скасуванням мажоритарної складової виборів і введення пропорційної системи з відкритими списками, однак насправді це не так. Зеленський у своїх пропозиціях вказував на фактичне “збереження складової, характерною для пропорційної системи із закритими списками”.
• 3 жовтня Верховна Рада продовжила терміни доопрацювання ветованого Володимиром Зеленським Виборчого кодексу. Документ направили на доопрацювання в профільний комітет. 5 грудня нардепи відклали розгляд нового Виборчого кодексу.