Про це повідомляє кореспондент #Букв.

За проєкт закону № 4475 проголосували 265 народних депутатів.

Згідно із пояснювальною запискою, законопроєкт спрямований “на захист позичальників (фізичних осіб), які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, від зловживань з боку кредитодавців”.

“Також законопроект має на меті сприяти відновленню платоспроможності позичальників, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, але не змогли своєчасно здійснювати платежі за цими кредитами. Кредити в іноземній валюті часто надавались для цілей купівлі позичальником власного житла, тому законопроєкт забезпечує додаткові законодавчі гарантії захисту конституційного права кожної людини на житло”, – зазначається в записці.

Що передбачає документ

Законопроєкт передбачає запровадження загального механізму реструктуризації споживчих валютних кредитів фізичних осіб шляхом конвертації їх у гривню

Реструктуризація здійснюється на підставі заяви позичальника, що подається кредитору.

Пропонується конвертація у гривню валютних зобов’язань “за середнім курсом”. Йдеться про середній курс між тим, який був на момент видачі кредиту, та тим, який буде на момент реструктуризації.

Пропонується списувати борги з неустойки (штрафи та пеню). Раніше сплачена неустойка буде зараховуватися на погашення тіла кредиту та відсотків.

Реструктуризація зобов’язань здійснюється протягом 60 днів з дня надходження письмової заяви позичальника.

За яких умов буде проводитися реструктуризація

Згідно з пропозиціями профільного фінансового комітету ВР, для реструктуризації споживчі кредити в іноземній валюті мають відповідати таким умовам:

• Забезпеченням за таким кредитом є майно, що віднесене до об’єктів житлового фонду, яке є єдиним житлом позичальника, або об’єкт незавершеного житлового будівництва (якщо такий об’єкт став або мав стати єдиним житлом позичальника).

• Таке нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного житлового будівництва (за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого житла, або воно було придбане повністю чи частково за кредитні кошти).

• Загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

• Наявне не погашене грошове зобов’язання перед кредитодавцем (в тому числі перед новим кредитором, до якого перейшли права кредитодавця, крім випадку переходу усіх прав кредитодавця до поручителя/заставодавця у зв’язку з виконанням ним зобов’язань позичальника).

• Станом на 1 січня 2014 року була відсутня прострочена заборгованість (крім простроченої заборгованості зі сплати неустойки та інших платежів, що були нараховані у зв’язку з виникненням прострочених платежів), або така прострочена заборгованість, яка виникла до 1 січня 2014 року, була погашена до дня реструктуризації.

Варто зазначити, що в квітні 2021 року спливає термін мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті.

У зв’язку із цим профільний комітет має вирішити питання про продовження дії відповідного закону про мораторій на час проведення реструктуризації.

Нардепи також підтримали сьогодні два пов’язані із цим законопроєкти. За документ №4398 проголосували 260 депутатів, а за проєкт закону №4399 – 256 народних обранців.

Законопроєкт №4398 пропонує зобов’язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не пізніше ніж за 30 днів до публікації оголошення про відкриті торги запропонувати позичальникові погасити заборгованість на суму не меншу за оціночну вартість активу.

Крім того, законопроєкт пропонує вилучити зі складу ліквідаційної маси житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (якщо воно не перевищує 60 кв. м для квартири чи 120 кв. м для житлового будинку).

Боржник, котрий мешкає у такому житлі, в разі недостатності його доходів для виконання умов реструктуризації, за рішенням господарського суду може виплачувати мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації.

Законопроєктом №4399 вносяться відповідні зміни до Податкового кодексу України (щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті).

• 16 вересня Верховна Рада України повторно ухвалила закон про продовження мораторію на стягнення майна громадян, наданого в якості забезпечення кредитів в іноземній валюті. Закон був прийнятий з пропозиціями президента Володимира Зеленського. Спочатку мораторій планувалося продовжити до 1 січня 2022 року, однак за пропозицією глави держави термін був скорочений до півроку.
• Згодом закон підписав президент України Володимир Зеленський.