Про це вона написала у Facebook.
Так, парламент прийняв проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці (№8271), який посилює відповідальність за низку військових злочинів. Зокрема за непокору – відкриту відмову виконати наказ начальника, невиконання наказу начальника з інших причин, погрозу вбивством або заподіянням тілесних ушкоджень чи побоїв начальникові, самовільне залишення військової частини або місця служби, дезертирства, самовільного залишення поля бою під час бойової задачі або відмову під час бою діяти зброєю.
У пояснювальній записці обґрунтували, що, враховуючи триваючу фазу війни та оголошений воєнний стан в Україні, за вказаними правопорушеннями (самовільне залишення військовослужбовцем військової частини або місця служби) розглядається значна кількість справ, як у кримінальному, так і в адміністративному провадженні. Така судова практика розгляду справ моделює негативну поведінку серед військовослужбовців та нівелює принцип невідворотності справедливого покарання за скоєння правопорушень, пов’язаних із самовільним залишенням військової частини, під час виконання обов’язків військової служби.
Реалізація положень Закону сприятимуть підвищенню стану військової дисципліни та особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, а також надасть повноваження Військовій службі правопорядку у Збройних Силах України здійснювати протидію незаконному обігу наркотичних засобів, алкоголізму у військових частинах, подоланні поширення наркоманії у військових колективах, із підтримання належного рівня військової дисципліни та правопорядку, підвищення бойової готовності військових частин та спроможності виконувати визначені завдання задля захисту України, – мовиться у тексті пояснювальної записки.
Бобровська зауважила, що, в цілому, мета ніби цілком зрозуміла. Водночас наголосила, що деякі норми цього законопроєкту – надмірні і шкідливі.
Нардепка констатувала, що за перелічені військові злочини не передбачено можливості призначити покарання менше за нижню межу, визначену Кримінальним кодексом, з урахуванням обставин конкретної справи, не буде також можливості надати засудженій людині умовно-дострокове звільнення.
Можливо, у деяких обставинах це може бути виправданим, але не у всіх, пояснила представниця правоохоронного комітету.
Народна обраниця зауважила, що закон “нашвидкуруч протягнули через правоохоронний комітет”, водночас засідання щодо цього питання ще навіть не було, зауваження представників ніхто не вислухав. Тож, за її словами, проєкт закону з порушенням регламенту проголосували в цілому — і одразу направили на терміновий підпис президенту.
Власне, авторами проєкту закону не зазначено та не наведено жодних переконливих обґрунтувань наявності суспільно небезпечних наслідків від скоєння визначених злочинів, щоб “посилювати” і так немалі санкції.
Зауважимо, що серед авторів законопроєкту №8271 – голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія, очільник Комітету ВР з питань правоохоронної політики Сергій Іонушас та чимало інших депутатів, зокрема Мар’яна Безугла, Максим Павлюк, Олександр Завітневич, В’ячеслав Медяник.
Найбільше запитання, яке виникло у нардепки, — чому одні матимуть право на пом’якшення, наприклад за скоєння тяжких злочинів (ст. 152 “зґвалтування”, ст. 115 “умисне вбивство”, ст. 111. “Державна зрада”), а чинні військовослужбовці за ст. 405, 403, 407, 429, 402 ККУ — ні.
В умовах найтяжчої війни надважливо будувати правову країну із правом на справедливий суд, на справедливий юридичний розгляд, на можливість реального захисту в умовах війни, – аргументує свою позицію Бобровська.
На рішення народних депутатів також зреагували нинішні військовослужбовці, деяких прийняття законопроєкту обурило.
Так, військовослужбовиця Ярина Чорногуз пояснила, що військовослужбовцям, яких не мають наміру демобілізовувати після майже року повномасштабної війни, та не дають відповідних до строку виконання завдання відпусток, – ще й посилили відповідальність за порушення. На її переконання, людський фактор може зіграти проти оборонців.
Тепер будь-кого з нас невгодного командування за бажання може посадити за ґрати. Закон протягнули із порушеннями регламенту, – йдеться у дописі захисниці.
Своєю чергою, боєць “Легіону Свободи” Орест Каракевич звернув увагу на те, що народні обранці дозволили собі вільно пересуватись залою під час виступу із зауваженнями генерала Шаптала.
Деякі нардепи вже забули, що було 24.02. і як вони драпали за кордон. Забули, завдяки кому – досі в своїх кріслах. І коли на трибуні доповідає один з тих, хто всіх врятував, генерал Шаптала, то замість сидіти і уважно слухати, вони дозволяють собі гуляти по Раді, вести якісь свої “важливі” бесіди, приймати законопроекти, які нищать місцеве самоврядування. Мало того, протягнули й оцей треш. Війна у декого походу закінчилась.., – обурюється військовослужбовець.
- Петиція з вимогою накласти вето на законопроєкт №5655 про містобудівну реформу набрала понад 30 тисяч підписів із 25 тисяч потрібних. Тепер її має розглянути Володимир Зеленський.
- Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності”. Українці створили петицію з проханням до президента накласти “вето” на законопроєкт.
- 13 грудня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт “Про медіа”, який підтримали 299 народних депутатів.
- Продовжуємо розповідати про неочевидні аспекти життя військових, з якими в той чи інший спосіб довелось зіткнутись мільйонам українців через повномасштабне вторгнення РФ. Цього разу в фокусі уваги – роль командира та його відносини з підлеглими – не з точки зору Статутів Збройних Сил України та настанов з військової справи, а з позиції людини, яка вже тривалий час змушена адаптувати цю теорію до практики та реального життя. Сподіваємось, цей матеріал допоможе знайти порозуміння та краще адаптуватись до умов, в які війна закинула тисячі українців.