Про це повідомляє кореспондент #Букв.

Варто зазначити, що в Україні досі немає закону, який би регулював обіг цивільної вогнепальної зброї. Нардепи намагалися вирішити це питання своїми законопроєктами.

Проєкт закону № 4335 підтримали 88 нардепів, а 4335-1 – 74 народні обранці.

Нардепи також відмовилися спрямувати обидва документи на доопрацювання. Відтак, вони відхилені.

Про що законопроєкти

Профільний комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував ухвалити законопроєкт №4335 авторства ряду нардепів (зокрема від “Слуги народу”).

Документ було розроблено “з метою законодавчого врегулювання відносини, що виникають у сфері обігу в Україні цивільної вогнепальної зброї, бойових припасів до неї, а також конструктивно схожих зі зброєю та бойовими припасами виробів”.

Пропонувалося встановити такі категорії цивільної вогнепальної зброї:

• А – автоматична вогнепальна зброя;

• В – гладкоствольна короткоствольна вогнепальна зброя (травматична);

• С – короткоствольна вогнепальна зброя;

• D – довгоствольна вогнепальна гладкоствольна зброя;

• Е – довгоствольна вогнепальна нарізна і комбінована вогнепальна зброя.

Крім того, законопроєкт передбачав, що:

• Власники певної категорії зброї отримають посвідчення за аналогією з посвідченням водія. У цьому документі планувалося вказувати категорії зброї, яку може набути власник.

• На кожну одиницю зброї хотіли запровадити технічний паспорт, у якому вказати відомості про власника та серійний номер зброї.

• Право на користування зброєю цивільні особи могли отримати, якщо немає медичних протипоказань, судимості, а також якщо вони не притягувалися до адміністративної відповідальності протягом останнього року за низкою статей.

• Передбачалося створення Єдиного державного реєстру цивільної зброї (який мало контролювати МВС).

• Передбачалося, що зброю можна буде зберігати тільки вдома і використовувати за необхідності самооборони. Виносити його за межі квартири або приватного будинку заборонялося (виняток – полювання в призначених для цього угіддях і заняття стрільбою).

Нардепи під час обговорення критикували той факт, що в разі ухвалення цього документа ринок зброї й надалі контролюватиме МВС України.

Як зазначила під час виступу нардеп від “Голосу” Олександра Устінова, цей основний законопроєкт №4335 “фактично легалізує те, що є зараз на підзаконних актах, коли весь ринок зброї і далі буде контролюватися виключно Міністерством внутрішніх справ”.

Автором альтернативного законопроєкту №4335-1 є нардеп від “Голосу” Андрій Шараськін. Деякі його положення співпадали з основним документом.

Відмінності полягали в наступному:

• Єдиний державний реєстр цивільної зброї пропонувалося передати в управління не МВС, а Міністерству юстиції.

• Вводилося поняття “зон, вільних від зброї”, визначалися критерії та вимоги до їхнього облаштування (йдеться, зокрема, про приміщення, території державних, комунальних, приватних підприємств, установ і організацій).

• В основному законопроєкті пропонувалося визначати рішеннями КМУ “окремі категорії громадян”, яким дозволятиметься носіння “травматичної” зброї (наразі до таких категорій громадян належать, наприклад, помічники народних депутатів і журналісти). Решта громадян мають право виключно на володіння довгоствольною мисливською зброєю. В альтернативному законопроєкті, ініціатором якого є Шараськін, ці норми відсутні. Разом з тим “травматична” зброя прирівнюється до вогнепальної за вимогами до навчання, володіння нею та віковим обмеженням для її отримання.

• Регулювалося право на носіння короткоствольної зброї для самозахисту, за умови дотримання чітко визначених вимог.

• В основному законопроєкті передбачалися зміни до Дисциплінарного статуту Збройних сил, які повертали практику нагородження зброєю будь-яких осіб. В альтернативному законопроєкті Шараськіна було прописано, що відзнакою “Вогнепальна зброя” можуть бути нагороджені за видатні заслуги лише особи, які проходять службу у відповідному відомстві.

Що зараз відбувається із “правом на зброю” в Україні?

Варто зазначити, що “право на зброю” в українців уже є. Воно, зокрема, регламентовано наказом МВС № 622 від 1998 року. В цьому документі описано порядок отримання дозволу на придбання, володіння, транспортування зброї для громадян та юридичних осіб.

Згідно із наказом МВС (стаття 12):

• правом придбання мисливської гладкоствольної зброї та основних частин до неї користуються громадяни України, які досягли 21-річного віку;

• мисливської нарізної зброї та основних частин до неї – які досягли 25-річного віку;

• холодної (наприклад, мисливські ножі), охолощеної (для стрільби тільки холостими патронами) та пневматичної зброї та основних частин до неї – 18-річного віку.

Кількість зброї, яку може мати громадянин України, не обмежена, однак власник зброї повинен забезпечити її безумовну схоронність.

Короткоствольною вогнепальною зброєю можуть володіти досить обмежене коло осіб (переважно військові та правоохоронці). Цивільні особи не можуть володіти автоматичною зброєю.

Володіти пристроєм для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії мають право певні категорії громадян: народні депутати України; працівники судових, правоохоронних органів та їх близькі родичі; військовослужбовці (крім тих, які проходять строкову військову службу); журналісти; особи, що беруть участь у кримінальному судочинстві; держслужбовці, які мають категорії й ранги; члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону.

Якщо говорити про провалені сьогодні законопроєкти, то фактично йшлося не про легалізацію вогнепальної зброї в Україні, а про заміну наказу МВС на закон (врегулювання на законодавчому рівні).

• У січні парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності підтримав законопроєкт щодо обігу цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї №4335.
• Раніше президент України Володимир Зеленський не підтримав петицію про легалізацію зброї, назвавши такий крок передчасним.
• Володимир Зеленський виступав проти легалізації зброї в Україні.