Про це повідомляють #Букви. 

За словами спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука, звіт буде направлено до Офісу генерального прокурора, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань “для розгляду в межах компетенцій та відповідного реагування”. 

Він попросив Офісу генпрокурора “взяти це питання на окремий контроль”.

Проти роботи ТСК виступають представники опозиційних фракцій, які вважають роботу комісії фіктивною. Слід зауважити, що комісія, яку очолює нардеп з фракції “Слуги народу” Мар’яна Безугла, не змогла встановити, хто саме вирішив відкласти проведення спецоперації щодо представників ПВК “Вагнера”.

Що відомо про спецоперацію з “вагнерівцями”?

Наприкінці липня 2020 року правоохоронні органи Білорусі затримали під Мінськом бойовиків російської приватної військової компанії “Вагнер”. Тоді заявили, що було отримано інформацію про прибуття на територію країни понад 200 бойовиків “для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії”, однак затримали лише 33 особи.

Згодом журналіст Юрій Бутусов на своїй сторінці у Facebook та видання “Українська правда” повідомили, що українські спецслужби готували масштабну операцію із затримання групи бойовиків ПВК “Вагнера”, для чого виманили їх до Білорусі.

Повідомлялося, що ГУР, СБУ та департамент з військових злочинів Офісу генпрокурора готували операцію понад рік. У межах спецоперації бойовиків найняли за підробленими договорами охороняти нафтові вежі у Венесуелі. Під час вербування вони дали під запис свідчення про злочини на території України, бо думали, що показують “роботодавцеві” рівень “кваліфікації”. Бойовики мали вилетіти з Мінська. Їм вже навіть купили квитки.

З 33 затриманих 28 виявилися бойовиками. 9 з них — громадяни України, 11 — містяться в  базі “Миротворця”. У складі групи були ті, хто, ймовірно, був причетний до збиття Boeing MH-17, Іл-76 під Луганським аеропортом, АН-26 близько Луганська.

24 липня заступник голови СБУ Руслан Баранецький і начальник Головного управління розвідки Міноборони Василь Бурба доповіли про операцію в Офісі президента. Тоді на зустрічі був Єрмак, Зеленський, голова комітету з розвідки Руслан Демченко і заступник голови ОП з питань оборони Роман Машовець.

Єрмак попросив відкласти операцію, щоб не зірвати обмін полоненими. Керівники спецслужб говорили, що операцію вже не можна зупиняти, але Зеленський врешті підтримав Єрмака — її перенесли на 30 липня. Вже 29 липня “вагнерівців” затримали в мінському пансіонаті.

Після того, як силовики доповіли про ці плани Офісу президента, спецоперація провалилася. Українські розвідники запідозрили злив інформації Федеральній службі безпеки РФ.

14 серпня стало відомо, що Білорусь передала затриманих найманців Росії попри запити Офісу генерального прокурора щодо передачі їх українській стороні.

В Службі безпеки України категорично заперечили участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків “Вагнера” в Білорусі. Голова Офісу президента Андрій Єрмак також спростовував інформацію про зрив операції через імовірний витік інформації після наради у президента.

Роль Зеленського

24 червня президент Володимир Зеленський в інтерв’ю програмі “VIP з Наталією Мосейчук” на “1+1” заявив, що телефонував Олександру Лукашенку щодо “вагнерівців”. Він також заявив, що ця спецоперація не була українською, і висловив радість з приводу того, що завершено цю операцію не було. Раніше президент називав інформацію про спецоперацію щодо “вагнерівців” маячнею.

Народний депутат 8 скликання Дмитро Ярош такі заяви президента “явкою з повинною”.  Партія “Європейська Солідарність” виступила з вимогою викликати Зеленського на засідання парламентської Тимчасової слідчої комісії (ТСК).

В тому ж інтерв’ю Зеленський порівняв спецоперацію щодо “вагнерівців” із захопленням літака з опозиціонером Романом Протасевичем в Мінську. Колишній Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що це все одно, що порівнювати “95 квартал” з 95 бригадою Збройних сил України.

#Букви розбиралися, чи вчиняв Зеленський державу зразу, коли телефонував Лукашенку щодо “вагнерівців”. 

22 липня Шевченківський районний суд Києва зобов’язав Державне бюро розслідувань почати досудове розслідування щодо можливої держзради президента Зеленського та його оточення через зрив операції. Цього зроблено не було.

3 вересня активісти “Руху опору капітуляції” подали до ОГП заяву щодо бездіяльності слідчого Держбюро розслідувань.

9 вересня суд зобов’язав СБУ відкрити кримінальне провадження проти голови Офісу президента Андрія Єрмака щодо “злитої” операції з “вагнерівцями”.

4 вересня народний депутат України від “Європейської Солідарності” Володимир Ар’єв надав докази того, що СБУ проводила спецоперацію щодо бойовиків “Вагнера”, а людина з Офісу президента причетна до її зриву. Тоді ж партія “ЄС” закликала до створення тимчасової слідчої комісії для з’ясування обставин зриву спецоперації українських спецслужб.

Розслідуванням справи щодо “вагнерівців” займається Тимчасова слідча комісія ВРУ з питань “розслідування можливих протиправних дій представників державної влади”.

• Засновник платформи Bellingcat Еліот Гіґґінс зреагував на заяву президента України Володимира Зеленського щодо спецоперації з “вагнерівцями” під час пресмарафону 26 листопада.
• 17 листопада міжнародна група журналістів-розслідувачів Bellingcat опублікувала текстову версію свого розслідування щодо зриву української спецоперації з затримання “вагнерівців”. #Букви публікували ключові тези з розслідування Bellingcat.
• Василь Бурба в етері шоу “Свобода слова” 19 листопада назвав причини провалу спецоперації щодо “вагнерівців”.
• Також він розповів, як приймалося рішення про відтермінування проведення спецоперації з захоплення “вагнерівців”.