Про це повідомила пресслужба Ради суддів.

Що відомо про Етичну раду?

Як раніше писали #Букви, в судовій системі є два ключові органи, від яких залежить кар’єра суддів: Вища рада правосуддя (ВРП) та Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС).

Перша розв’язує питання, пов’язані з призначенням та звільненням суддів з посад, розглядає скарги, може на певний час відсторонити суддю від роботи тощо. Друга опікується добором кандидатів на вакантні посади й кваліфікаційним оцінюванням.

Перевірку кандидатів на посади членів Вищої ради правосуддя та надання рекомендації щодо них має здійснювати Етична рада. До неї увійдуть 6 осіб.

Три особи зі складу визначені міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції та/або у сфері судової реформи упродовж щонайменше останніх 3 років. Міжнародні партнери подали списки своїх кандидатів ще 10 вересня

Ще трьома членами Етичної ради мають бути особи з-поміж суддів або суддів у відставці, визначені Радою суддів України.

Як відомо, Рада суддів України — колегіальний орган, що в період між з’їздами суддів України є найвищим органом суддівського самоврядування. У цей час Рада Суддів організовує виконання рішень з’їзду суддів України, контроль за їх виконанням та розв’язує питання про скликання з’їзду суддів України. До Ради суддів входять судді з місцевих, апеляційних, вищих спеціалізованих судів та суддя Верховного суду.

Розблокування судової реформи

Як сповіщалося, вперше  Рада суддів не підтримала жодного з кандидатів за своєю квотою на посади членів Етичної ради. Це назвали блокуванням судової реформи. І голова Венеціанської комісії Джанні Букіккіо закликав Раду суддів негайно розблокувати судову реформу в Україні та створити Етичну раду для очищення Вищої ради правосуддя. У вересні РС оголосила про добір на посаду члена Етичної ради.

В суботу, 23 жовтня, Рада суддів розблокувала реформу, обравши чотирьох кандидатів.

Перелік з кандидатів мають надіслати голові Вищої Ради правосуддя, а він має призначити трьох представників у визначений термін. Якщо голова Вищої Ради правосуддя цього не зробить, то перші три кандидати за рейтингом  будуть призначені автоматично.

Так,  за результатами таємного голосування Рада суддів України кандидатами стали :

• суддя Верховного суду в касаційному кримінальному суді Лев Кишакевич
• суддя Київського апеляційного суду Юрій Трясун
• суддя Східного апеляційного господарського суду у відставці Володимир Сіверін
• суддя Верховного суду в Касаційному адміністративному суді Тетяна Чумаченко.

Що про них відомо ?

За даними українського аналітично-адвокаційного центру DEJURE, щонайменше двоє кандидатів мають сумнівну суддівську репутацію та не відповідають критеріям доброчесності. Йдеться про Володимира Сіверіна та Юрія Трясуна.

Сіверін, за даними Фундації DEJURE, неодноразово ухвалював свавільні рішення та не декларував майно.

Так, у 2019 році він не подав до Реєстру декларацій інформацію щодо суттєвих змін в майновому стані після придбання автомобіля Volkswagen Transporter 2012 року випуску. Авто коштувало майже 400 тисяч гривень. Після отримання доходу від продажу цього автомобіля – подав повідомлення про це з порушенням 10-денного терміну,  визначеного законом.

Крім цього суддя ухвалював сумнівні рішення. Наприклад, був у складі колегії, яка залишила без змін резонансне рішення щодо відмови у скасуванні рішення місцевої ради про передачу земельної ділянки для будівництва ЖК за відомою “кооперативною схемою”.

Також відомо, що керівниця апарату суду скаржилася на Сіверіна, оскільки він  нібито здійснював тиск на працівників суду та підбурював їх вчиняти дії за межами повноважень. Зокрема йдеться про втручання в автоматизовану систему розподілу справ.

У “Центрі протидії корупції” зауважили, що під час співбесіди він продемонстрував неспроможність логічно формулювати думки на належному для судді рівні.

Юрій Трясун також не декларував майно та ухвалював сумнівні рішення.

Зокрема, у 2016 році він  був у складі колегії, яка змінила запобіжний захід  “беркутівцю” Олександру Бєлову. Бєлова підозрювали у вбивстві трьох майданівців: Сердюка Ігоря, Шаповала Сергія та Кіщука Володимира. Йому змінили запобіжний захід  – з тримання під вартою випустили під домашній арешт. Після цього підозрюваний зник та наразі він у розшуку.

У “Центрі протидій корупції” повідомили, що Юрій Трясун пройшов “фейкове” кваліфікаційне оцінювання в листопаді 2016 року, яке не передбачало участі громадськості та звільнення недоброчесних суддів.

Примітно, що стосовно  нього неодноразово надходили скарги у Вищу Раду правосуддя.

За інформацією “Центру протидії корупції”, під час співбесіди Юрій Трясун заявив, що єдиною мотивацією подання  на членство в Етичній раді стали побажання його колег, які вважають, що Трясун “є тим кандидатом, який може працювати в Етичній раді”.

Чумаченко Тетяна, за даними кампанії “ЧЕСНО. Фільтруй суд!”, також причетна до ухвалення сумнівних рішень.

Наприклад, у лютому 2016 року суддя була у складі колегії суддів, яка визнала незаконним та скасувала рішення Вищої ради юстиції про звільнення судді Нелі Цибри з посади за порушення присяги. За даними Громадського радіо, суддя Цибра ухвалювала безпідставні рішення про арешт активістів черкаського Євромайдану.

Також відомо, що Вища рада юстиції відкрила щодо Чумаченко дисциплінарне провадження за фактом порушення присяги.

Щодо Кишакевича Лева, то відомо, що у 2016 році він притягнув до адміністративної відповідальності суддю Володимира Гандзюка, який керував автомобілем у стані алкогольного сп’яніння та присудив йому штраф у розмірі 3 400 грн.

• Нагадаємо, таємним голосуванням пленум Верховного Суду України обрав новим головою цієї інституції Всеволода Князєва.