Про це повідомляє кореспондент #Букв.

Так, сьогодні нардепи ухвалили в другому читанні та в цілому законопроєкт №5309 “Про внесення змін до закону України “Про публічні закупівлі” та інших законів щодо вдосконалення системи оскарження публічних закупівель”.

За цей документ проголосували 273 народні обранці.

Законопроєктом удосконалюється процес подання та розгляду скарг на закупівлі (зокрема, передбачається подання скарг у формі електронного документа). Крім того, передбачено, що у разі оскарження тендерної документації суб’єкт оскарження зобов’язаний надавати докази наявності порушених прав та охоронюваних законом інтересів. Суб’єкт оскарження також нестиме відповідальність за точність та правдивість інформації.

Під час розгляду законопроєкту нардеп від “Слуги народу” Арсеній Пушкаренко поставив на голосування свою поправку № 35, котра доповнює перелік винятків, на які не поширюється дія закону “Про публічні закупівлі”.

Зазначена  поправка зараховує до винятків “роботи з будівництва (у тому числі супровідні цим роботам послуги) Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва (або ж Київської обхідної дороги, – ред.)”.

Поправка була підтримана 268 голосами (хоча профільний комітет ВР її раніше відхилив).

Реакція НАЗК

На ухвалення поправки вже відреагували в Національному агентстві з питань запобігання корупції. Там заявили про “корупціогенні чинники”.

“Законопроєкт № 5309, прийнятий парламентом, містить корупціогенні фактори… Під час розгляду законопроєкту до нього було внесено та проголосовано поправку про виключення будівництва Великої кільцевої дороги у Києві з-під дії закону “Про публічні закупівлі”, хоча на комітеті ця правка підтримана не була. Це означає, що десятки мільярдів гривень будуть витрачені на масштабний проєкт для будівництва Великої кільцевої дороги в обхід прозорих тендерних процедур, які покликані мінімізувати корупцію та забезпечити добросовісну конкуренцію“, – наголосили в НАЗК.

У відомстві також виявили “корупціогенні чинники в нових правилах оскаржень в Антимонопольному комітеті України”.

“Так, законопроєкт зобов’язує бізнес під час оскарження закупівель до АМКУ надавати перелік документів (доказів) порушень їхніх прав і інтересів. Водночас скаржник і без цієї норми зобов’язаний подати обґрунтування своєї скарги, а всі необхідні документи та матеріали, необхідні для її розгляду, розміщені в системі “Прозорро”. Враховуючи це, така норма може позбавити бізнес права на оскарження і дозволить АМКУ на власний розсуд залишати скарги без розгляду”, – пояснили в НАЗК.

Позиція Мінінфраструктури

У Міністерстві інфраструктури України також озвучили свою позицію.

У відомстві стверджують, що “будівництво Київської обхідної дороги буде відбуватися за новим для України міжнародним форматом контрактів”, і назвали це “важливим прецедентом для галузі”.

“Тепер будівництво Київської обхідної дороги можна проводити за міжнародним форматом контрактів EPC+F. До цього в українському законодавстві подібних можливостей не було”, – сказано в повідомленні.

Згідно з роз’ясненням міністерства, EPC+F “є абревіатурою чотирьох етапів: проєктування — закупівля — будівництво — фінансування”.

“Йдеться про те, що на конкурентних торгах підрядник визначатиметься не лише за ціновим критерієм, але й за умовами залучення фінансування. Тобто підрядник не лише проєктує та будує, але й забезпечує можливості фінансування для виконання цих робіт”, – уточнили у відомстві.

І додали, що нові вимоги “мають стати вирішальним чинником, що дасть змогу залучити до будівництва Київської обхідної дороги визнаного у світі та досвідченого підрядника, якому довіряють міжнародні фінансові інституції”.

Що відомо про будівництво Київської обхідної дороги?

Проєкт спорудження нової Київської обхідної дороги (КОД) презентував у серпні минулого року Офіс президента.

Проєкт хочуть реалізувати в межах президентської програми “Велике будівництво”.

Дорога пролягатиме навколо столиці. План передбачає спорудження Київської обхідної дороги “так званим напівкільцем загальною протяжністю майже 150 км”.

Вона матиме шість ділянок та сполучить траси М-07 Київ – Ковель, М-06 Київ – Чоп, М-05 Київ – Одеса, Н-01 Київ – Знам’янка, Н-08 Бориспіль – Маріуполь, М-03 Київ – Харків та М-01 Київ – Чернігів.

Також планується зведення моста з підходами протяжністю понад 25 км через річку Дніпро.

“КОД поєднає між собою найбільші міста київської агломерації: Ірпінь, Ворзель, Васильків, Обухів, Українку, Бориспіль та Бровари. Крім того, водіям не доведеться їхати на лівий берег столиці з правого через центр міста”, – зазначали в ОПУ.

Крім того, за допомогою нової дороги планувалося “розвантажити столицю від транзитного транспорту” й вберегти “від негативного впливу фур”. Зазначалося, що КОД “сконцентрує на собі до 70% вантажного транспорту”.

Загальну вартість нової дороги на Банковій оцінювали у 85 млрд грн.

Проєкт планують реалізовувати до 2025 року.

Наприкінці травня цього року в “Укравтодорі” оголосили про підписання меморандуму з американською компанією Bechtel Overseas Corporation “щодо співпраці в рамках реалізації Проєкту будівництва обхідної дороги навколо Києва (КОД)”.

Зазначалося, що Bechtel Overseas Corporation – “світовий лідер у з питань інжинірингу, закупівель та будівництва”, що “входить до списку 400 найбільших підрядників США”.

• Раніше розслідувачі “Схем” повідомили, що компанії родини білоруського олігарха Миколи Вороб’я, наближеного до Олександра Лукашенка та Віктора Медведчука, заробляє на реалізації програми президента Володимира Зеленського “Велике будівництво”. Цей самий олігарх допоміг підозрюваному у держзраді нардепу “ОПЗЖ” Тарасу Козаку залишити Україну.