Про це повідомляє пресслужба Ради.

Представляючи законопроєкт, народна депутатка від партії “Слуга народу” Юлія Гришина нагадала, що його було направлено до Комітету для підготовки на повторне перше читання.

“У Комітеті доопрацювали законопроект: уточнили назву, внесли зміни у термін набрання чинності – його продовжено на місяць, привели у відповідність до законодавства термінологію. Пропонуємо включити норму для іноземців або осіб без громадянства, які планують здобувати освіту в Україні за кошти фізичних або юридичних осіб, про те, що навчання може здійснюватися іноземною мовою. При цьому навчальні заклади забезпечують обов’язкове вивчення державної мови протягом усього періоду навчання. У законодавстві є колізія щодо мови навчання”, – зазначила депутатка.

За її словами, в Україні навчається понад 70 тисяч іноземців. Але відтік студентів за два роки склав 10%. Згідно з дослідженнями, серед найбільш затребуваних мов навчання для іноземних студентів – англійська (59%), російська (26%), французька. Є запит розширювати перелік іноземних мов, зокрема від Румунії, Угорщини, Марокко. Юлія Гришина також акцентувала увагу на необхідності спростити доступ білоруських студентів до навчання в українських закладах освіти. Для напрацювання шляхів вирішення цього створено робочу групу.

Законопроєкт підтримали Міністерство освіти і науки, громадська організація “Спілка ректорів вищих навчальних закладів України”».

Народна депутатка Наталія Піпа висловила пропозицію формулювання норми “для іноземних громадян навчання може здійснюватися англійською або іншими офіційними мовами Європейського Союзу”. На її думку, так буде дозволено вчитися усіма мовами без включення російської мови як мови агресора.

За результатами розгляду Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроєкт №3717 за основу та в цілому.

Мовний омбудсман Тарас Кремінь у Facebook зазначив, що проти змін до закону “Про вищу освіту”.

Він заявив, що розцінює це як “чергову атаку на мовне законодавство України”.

За його словами, іноземці та особи без громадянства можуть вчити одну або декілька дисциплін англійською та іншими офіційними мовами Євросоюзу і без змін до законодавства.

Нагадаємо, у вересні 2020 року Верховна Рада провалила суперечливий законопроєкт, який дозволяв навчання іноземців російською мовою у вищих навчальних закладах. Палкі дискусії точилися не лише в залі засідань, а й в чаті нардепів від “Слуги народу”.

Варто зазначити, що законопроєкт № 2362 авторства нардепа від “СН” Максима Бужанського – не менш суперечливий. Він був знятий з розгляду. Документом пропонувалося відкласти перехід на українську мову навчання вже з 1 вересня 2020 року учнів 5-11 класів, які досі навчалися російською мовою, до 2023 року.

Як відомо, за проєкт закону № 3717 проголосували в першому читанні лише 210 нардепів (при 226 мінімально необхідних). З них 173 – від “Слуги народу” (з 219 присутніх на засіданні). У підсумку документ був скерований на доопрацювання.

• Раніше народний депутат від “Європейської Солідарності” Микола Княжицький заявив, що цього тижня у парламенті розглянуть чотири законопроєкти щодо обмеження вжитку  української мови.