Про це повідомляє мережа громадських організацій, які виступають за реформу держоборонзамовлення. А саме: StateWatch, НАКО та Проєкт реформи оборонних закупівель.

“У кінці минулого року Павлоградський хімічний завод, який виробляє спорядження ракетних двигунів, повідомив в РНБО, що Міноборони ігнорує виконання Указу президента № 59/2020 щодо створення нових видів ракетного озброєння та боєприпасів. Зокрема МОУ не вчасно прийняло рішення із замовлення виробництва ракетних комплексів “Вільха”, “Вільха-М”, “Гром” та інших. На хімзаводі підкреслили, що не можуть отримати фінансування від міністерства, а тому унікальні виробничі потужності підприємства простоюють, а фаховий персонал звільнений”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що за результатами фінансового звіту за 2020 рік Павлоградський хімзавод отримав 156,8 млн грн чистих збитків.

“Запорізьке держпідприємство “Радіоприлад”, що спеціалізується на виробництві радіоапаратури для ЗСУ, у листі до уряду повідомило, що не має прямих контрактів з Міністерством оборони в межах державного оборонного замовлення. Натомість має лише субпідряд від Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені O.O. Морозова, яке виготовляє БТР-4Е для армії. Однак, через незавантаженість та несвоєчасні виплати від ХКБМ, яке в свою чергу не може вчасно отримати виплати від Міноборони, “Радіоприлад” не здатне гарантувати системну роботу”, – повідомляють в StateWatch.

Громадська організація підкреслила, що на кінець року дебіторська заборгованість ХКБМ перед “Радіоприладом” склала 4,9 млн грн.

“Львівський державний завод “ЛОРТА”, що виробляє апаратуру зв’язку спецпризначення, протягом минулого року не міг отримати від Міноборони фінансування за замовлену продукцію, на виробництво якої завод витратив власні обігові кошти у сумі 25 млн грн. Група підприємств Держкосмосу повідомила уряду, що програма “Виробництво військових транспортних засобів” за 2020 рік була профінансована лише на 25%. Зокрема відсутнє оборонне замовлення на виробництво нових танків “Краб“ та “Булат”, – додали в StateWatch.

Громадські організації наголошують, що оприлюднили лише наявну інформацію проблеми фінансування військових проєктів Міністерством оборони України.

“Цей список не є вичерпний, адже вся інформація про державне оборонне замовлення залишається під грифом таємно, оскільки два міністерства – Мінстратегпром та Міноборони не змогли запровадити Закон України “Про оборонні закупівлі”. Натомість державне оборонне замовлення у 2020 і у 2021 роках затверджувалося урядом із суттєвим запізненням на 4-5 місяців. Через це державні оборонні підприємства залишалися без належного фінансування. Нагадаємо, реформа державного оборонного замовлення, як неефективної процедури фінансування модернізації озброєння ЗСУ, повинна була бути замінена на систему конкурентних відкритих процедур, передбачених законом “Про оборонні закупівлі”, який мав посилити цивільний контроль за ефективність бюджетних витрат Міноборони відповідно до практик в країнах НАТО”, – підкреслюють в StateWatch.

• Раніше завод “Кузня на Рибальському” заявив про те, що системні незаконні дії влади можуть спровокувати зупинку роботи підприємства, позбавити робочих місць тисяч працівників й підірвати обороноздатність країни.