“Ми дуже занепокоєні, що Росія може націлитися на підводні кабелі та іншу критично важливу інфраструктуру, намагаючись підірвати життя Заходу та отримати важелі впливу на ті країни, які надають підтримку Україні”, − зазначив він.

У квітні данські, фінські, шведські та норвезькі громадські мовники опублікували спільне розслідування, де йшлося, що військові та цивільні судна Росії картували інфраструктуру морського дна в Балтійському та Північному морях. Російське патрулювання в Атлантиці і через всю Атлантику є переважно на вищому рівні, ніж було останніми роками.

Зокрема в НАТО викликає побоювання військова стратегія Росії – швидке знищення критично важливої інфраструктури на ранніх стадіях конфлікту. Саме цю тактику РФ застосувала в Україні та продовжує це робити.

Члени НАТО намагаються краще захистити підводну критично важливу інфраструктуру після вибухів на газопроводах “Північний потік”. Інцидент підкреслив складність моніторингу об’єктів та виявлення нападників. Зокрема у НАТО прагнуть захистити підводні кабелі, на які припадає 95% інтернет-комунікацій і через які щодня здійснюються фінансові операції на суму приблизно 10 трильйонів доларів.

Також активно у цьому напрямку працює Китай. Проте у Пекіні більше зацікавлені у купівлі інфраструктури, ніж у тестуванні вразливостей інших. Крім цього, існують загрози з боку терористів та інших груп, особливо там, де кабелі чи інфраструктура стикаються з землею.

Після вибухів на “Північних потоках” у Москві звинуватили “англосаксонських” союзників. На Заході ж припускали, що РФ сама причетна до інциденту.

Події останніх місяців за участі російських розвідувальних кораблів поблизу систем союзників посилили занепокоєння у НАТО. Наприклад, у Португалії заявляли, що у березні російське судно поблизу острова Мадейра було шпигунським кораблем. Він стежив за підводними кабелями та вимірював їх.