Про це повідомляє Bloomberg.

Протягом чотирьох тижнів до 18 листопада Росія відправляла лише 95 000 барелів на день до Роттердама — єдиного європейського пункту призначення для морських поставок за межі Середземноморського/Чорноморського басейну.

Це значно менше порівняно з понад 1,2 мільйона барелів на день, які відправлялися до портів регіону кожного дня на початку лютого цього року, тобто, до повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Такі держави, як Литва, Франція та Німеччина припинили такий імпорт кілька місяців тому, тоді як Польща наслідувала їх приклад у вересні.

Три чверті сирої нафти, що завантажується в російських балтійських портах, зараз прямують до Азії, а індійські нафтопереробники розкуповують барелі, щоб скористатися пільговим періодом, запропонованим США та Великою Британією, який, як очікується, прийме ЄС. Це звільнить від санкцій вантажі, завантажені до набрання чинності забороною, тобто до 5 грудня, якщо вони будуть доставлені до 19 січня.

Очікується, що країни G7 оголосять рівень граничних цін на постачання російської нафти вже 23 листопада. Вантажі, придбані за ціною вище цього рівня, втратять доступ до європейських і британських кораблів, страхування та інших послуг.

Загальні обсяги, що постачаються з Росії, впали до дев’ятитижневого мінімуму у 2,67 мільйона барелів на день за сім днів, до 18 листопада, тоді як менш мінливе чотиритижневе середнє значення також знизилося, хоча воно залишалося вище 3 мільйонів барелів на день протягом шести тижнів. Тривале зниження сприяло падінню тижневих доходів Кремля від торгівлі нафтою до найнижчого рівня з початку січня.

Обсяг сирої нафти на суднах, що прямують до Китаю, Індії та Туреччини – трьох країн, які стали найбільшими покупцями переміщених російських постачань–- а також обсяги на суднах, які ще не вказали кінцевий пункт призначення, зросли до рекордних 2,45 мільйона барелів на день протягом чотирьох тижнів до 18 листопада.

Перенаправлення російського експорту сирої нафти в Азію змінює торговельні потоки та дає нове дихання старим нафтовим танкерам, які в іншому випадку могли б відправитися на брухт.

Танкери, що перевозять російську нафту, все частіше хитрують щодо кінцевих пунктів призначення. Зокрема збільшилась кількість суден, які залишають Балтійське море та вказують своїм наступним пунктом призначення Порт-Саїд або Суецький канал. Залишається ймовірним, що більшість із цих суден почнуть прямувати до індійських портів, коли вони пройдуть через канал.

У середньому за чотири тижні загальний морський експорт знизився протягом другого тижня до середнього рівня 3,07 мільйона барелів на день. Постачання російської нафти до країн Азії досягло нового максимуму, тоді як постачання до Європи навпаки суттєво знижується.

Однак ці дані не враховують вантажі, визначені як казахстанський сорт KEBCO. Йдеться про вантажі АТ “КазТрансойл”, які прямують через Росію на експорт через Усть-Лугу та Новоросійськ.

Казахські бочки змішуються з нафтою російського походження для створення єдиного експортного сорту. Після вторгнення Росії в Україну Казахстан змінив бренд своїх вантажів, щоб відрізнити їх від вантажів російських компаній. Транзитну нафту окремо звільнено від санкцій ЄС.

Постачання російським азійським клієнтам, а також суднам без кінцевого пункту призначення, які, зазвичай, потрапляють в Індію або Китай, зросли на четвертий тиждень за сім днів до 18 листопада. Обсяг сирої нафти, що прямує до Азії, досяг 2,1 мільйона барелів на день на чотиритижневій ковзаючій середній основі з подальшими 75 000 барелів на день на танкерах, місце розвантаження яких невідоме. Сукупний показник встановив новий рекорд року.

Усі танкери, що перевозять сиру нафту до невстановлених пунктів призначення в Азії, сигналізують про Порт-Саїд або Суецький канал, причому кінцеві точки зливу навряд чи будуть очевидними, доки вони не пройдуть водним шляхом у Червоне море. Більшість із цих кораблів потрапляє в Індію, деякі прямують до Китаю, а час від часу судно прямує до інших напрямків, таких як Об’єднані Арабські Емірати чи Шрі-Ланка.

У той самий час експорт морської нафти з Росії до європейських країн впав до найнижчого рівня за рік, становлячи в середньому 569 000 барелів на день за 28 днів до 18 листопада. Потоки впали на 131 000 барелів на день, або ж на 19%, з періоду до 11 листопада.  Ці цифри – без врахування постачань до Туреччини.

Обсяг постачань з Росії до країн Північної Європи впав до нового мінімуму, а Роттердам є єдиним місцем для постачань у регіон на дев’ятий тиждень. Потоки в регіон впали до 95 000 барелів на день за чотири тижні до 18 листопада, порівняно з понад 1,2 мільйона барелів на день до того, як війська РФ вдерлися в Україну наприкінці лютого.

Експорт до країн Середземномор’я знизився в середньому до 631 000 барелів на день за чотири тижні до 18 листопада, порівняно з 693 000 барелів на день за той самий період до 11 листопада. Потік до регіону, включаючи Туреччину, яка виключена з європейських показників у верхній частині цього розділу, впали на другий тиждень.

Постачання до Туреччини залишаються на рівні понад 300 000 барелів на день шостий тиждень поспіль. Це більш ніж у три рази перевищує обсяг, який зазвичай спостерігався до вторгнення російських військ в Україну, і очікується, що країна залишиться важливим напрямком для російської нафти після того, як санкції ЄС набудуть чинності 5 грудня.

Сумарні потоки до Болгарії та Румунії залишилися без змін і склали 146 000 барелів на день, що менше половини пікового обсягу, який спостерігався в червні. Майже весь обсяг, що прямує до клієнтів у Чорному морі, потрапляє в Болгарію. Країна домоглася часткового звільнення від заборони ЄС на морський імпорт сирої нафти з Росії, що має підтримати приплив після набуття чинності заборони на потік в інші країни ЄС.

Сукупні потоки російської нафти впали на 227 000 барелів на день, або на 8%, за сім днів до 18 листопада порівняно з попереднім тижнем. Відвантаження з Чорного моря та Тихого океану скоротилися, тоді як експорт зріс з арктичного порту Мурманська. Потоки російської нафти з балтійських портів Приморськ і Усть-Луга залишилися без змін. Цифри не враховують обсяги з Усть-Луги та Новоросійська, визначені як казахстанський сорт KEBCO.

Надходження до військової скарбниці Кремля від мита на експорт сирої нафти впали на 9 мільйонів доларів – до 109 мільйонів доларів за сім днів до 18 листопада, причому середній чотиритижневий дохід також знизився на 3 мільйони доларів – до 127 мільйонів доларів. Тижневий показник був найнижчим з першого тижня 2022 року через падіння обсягів. Середній показник за чотири тижні був найнижчим з лютого.

Ставка мита за листопад становить 5,83 долара за барель, що є найнижчим рівнем із січня 2021 року, при цьому дисконт Urals до Brent протягом останнього розрахункового періоду, який тривав з 15 вересня по 14 жовтня, становив близько 25,50 долара за барель. Згідно з даними міністерства фінансів Росії, ставка мита в грудні зросте на 8 центів за барель і складе 5,91 долара.

Загалом 26 танкерів завантажили 18,66 мільйона барелів російської сирої нафти за тиждень до 18 листопада, свідчать дані відстеження суден і звіти портових агентів. Це на 1,6 мільйона барелів, або на 8%, менше порівняно з попереднім тижнем. Пункти призначення базуються на тому, куди судна сигналізують, що вони прямують на момент написання статті, і деякі з них майже напевно змінюватимуться під час подорожі. Усі цифри не враховують вантажі, визначені як казахстанський сорт KEBCO.

Загальний обсяг суден, що завантажують російську сиру нафту з балтійських терміналів, не змінився протягом тижня до 18 листопада, з однією партією до Північної Європи. Три чверті сирої нафти, що завантажується в балтійських портах, зараз прямує до Азії.

Постачання з Новоросійська в Чорному морі впали до чотиритижневого мінімуму, при цьому потоки дорівнюють найменшому показнику з квітня.

Арктичні постачання відновилися після спаду попереднього тижня. Як і у випадку з вантажами з Балтії, майже три чверті обсягу, відправленого з Мурманська за тиждень до 18 листопада, спрямовуються до Азії.

Постачання з Тихого океану зниуються другий тиждень поспіль. Усі сім вантажів нафти ESPO, які були завантажені, прямують до Китаю. Хоча обидва судна, які завантажили Sokol, показують пункт призначення Єосу в Південній Кореї, цілком імовірно, що вони здійснюватимуть перевантаження з судна на судно поза портом, як це робили попередні танкери.