Про це повідомляє Bloomberg.

За даними агентства Argus, котре займається аналізом розвитку цін на сировинні товари, ціна, за якою нафта марки Urals, що становить основну частину російського експорту, 6 січня коштувала 37,80 долара за барель, у той час, як нафта марки Brent цей день продавалася за ціною 78,57 долара за барель.

Важко зрозуміти, як Росія може відреагувати на такі низькі рівні. З одного боку, їй потрібні всі доходи, які вона може отримати, щоб фінансувати війну в Україні. Але занадто велике падіння може змусити Москву відповісти скороченням виробництва, чого вона не виключала раніше.

5 грудня Європейський Союз майже припинив морський імпорт сирої нафти з країни, убивши те, що історично було головним експортним ринком Росії. Водночас блок об’єднався з індустріально розвиненими країнами Великої сімки, встановивши граничні ціни на постачання з Росії. Тож будь-хто, хто бажає отримати доступ до західних послуг – зокрема стандартного галузевого страхування, а також низки інших речей – може зробити це лише за умови, що він заплатить 60 доларів і менше.

Ключовим рушієм цін, мабуть, була втрата європейського ринку, оскільки Росія була віддана на милість крихітного пулу великих покупців, особливо Китаю та Індії. І через те, що танкерам доводиться проходити тисячі миль, щоб доставити вантаж із західних російських портів до покупців, вартість фрахту різко зросла.

Набуло чинності обмеження ціни на російську нафту, узгоджене країнами G7 з метою зменшити обсяги прибутків РФ, і, відповідно, фінансів для ведення війни проти України.

Зауважимо, що у Кремлі вкотре за цей рік кардинально помилилися щодо оцінки ситуації. Прогнози, згідно з якими запровадження 5 грудня ембарго Євросоюзу та стелі цін G7 на нафту з Росії призведуть до різкого зростання нафтових котирувань, не виправдалися.

Індія, Туреччина та інші великі покупці не підтримали обмеження. На даному етапі схоже, що вони без проблем продовжуватимуть купувати російську нафту, оскільки остання пропозиція обмеженої ціни значно перевищує поточні ринкові ціни.

Вже 5 січня під час засідання уряду глава МЗС Естонії Урмас Рейнсалу заявив, що слід ще сильніше знизити нинішню максимальну граничну ціну на російську нафту.

• У середині вересня Сполучені Штати, Європейський Союз та країни “Великої сімки” ввели заборону на перевезення російської нафти і нафтопродуктів морем.
• Іран прагне заповнити порожнечу, залишену РФ на європейському нафтовому ринку, якщо близькосхідна країна зможе укласти угоду зі світовими державами щодо своєї ядерної програми.
• 29 грудня міністерка клімату та навколишнього середовища Анна Москва заявила, що Польща готова до російської заборони продажу нафти країнам, які запроваджують обмеження цін. Країна скоротила споживання російської сирої нафти та забезпечила альтернативні поставки від таких виробників, як Саудівська Аравія.
• Вже цього року Кувейт планує збільшити експорт дизельного та авіаційного пального до Європи, допомагаючи континенту компенсувати падіння потоків з Росії. Близькосхідна країна розраховує збільшити постачання дизельного пального в Європу в п’ять разів — до 2,5 мільйона тонн.