Про це повідомляє Reuters з посиланням на чотири джерела на ринку.

Заборона Європейського Союзу на імпорт російської нафти з 5 грудня змусила Москву шукати альтернативні ринки, в основному в Азії, для близько 1 мільйона барелів на день.

Також 5 грудня “Велика сімка” провідних економік запровадила обмеження ціни на російську морську нафту в 60 доларів, щоб спробувати обмежити можливості Москви фінансувати свою війну в Україні.

Росія заявила, що не дотримуватиметься ліміту, навіть якщо їй доведеться скоротити виробництво.

Дії Заходу поставили російських виробників у жорстку конкуренцію між собою та з постачальниками з Азії, Європи та Близького Сходу, тобто їх найкраща надія знайти покупців – це знизити ціни, кажуть два трейдери.

Відтоді, як Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому, Індія стала головною точкою збуту морських вантажів сирої нафти Urals.

За деякими угодами цього місяця, ціна на Urals в індійських портах, включаючи страхування та доставку судном, впала приблизно до мінус 12-15 доларів США за барель порівняно із середньомісячною ціною марки Brent, порівняно зі знижкою в 5-8 доларів США за барель проти минулого року.

Знижки означають, що нафта в деяких випадках продається за ціною, нижчою за загальну собівартість виробництва, включаючи місцеві збори, повідомили джерела в галузі.

Тиск на виробників у західних портах Росії ще більше посилився, оскільки нестача суден, які відповідають зимовій погоді в Росії, підвищила витрати на фрахт, які може нести продавець залежно від узгоджених умов угоди.

Фрахтові ставки зросли до 11-19 доларів за барель у порівнянні з менш ніж 3 доларами за барель до лютого і приблизно вдвічі вище, ніж у середині року.

Розрахунки Reuters показали, що знижки на нафту Urals у західних портах Росії для продажу в Індію за деякими угодами зросли до 32-35 доларів за барель, якщо фрахт не включено у ціну.

Вартість марки Brent коливалася нижче 80 доларів за барель на початку грудня, тоді як орієнтовна вартість російської нафти для виробників, включаючи витрати на видобуток, податки та транспортування до експортних портів, становила близько 15-45 доларів за барель.

Російські постачальники нафти намагаються самостійно впоратися з транспортуванням нафти Urals до Індії, використовуючи власні судна та партнерів-перевізників, що може зменшити транспортні витрати, кажуть трейдери.

Але багато виробників нафти все ще покладаються на торгові фірми, а це означає, що вони повинні ділитися будь-яким прибутком, який вони мають.

Індія, другий за величиною споживач нафти в Азії, має кращі можливості для закупівлі Urals, ніж Китай, через коротший транспортний шлях, а її нафтопереробні заводи добре підходять для перероблення російської нафти.

Крім того, Нью-Делі визнає судна та страхове покриття, надане російськими організаціями.

Згідно з даними Refinitiv Eikon, постачання Urals до Індії в листопаді зросли щонайменше до 3,7 мільйона тонн і досягли рекордних 53,2% від загальних завантажень сорту через морські порти минулого місяця. РФ стала найбільшим постачальником нафти в Індію в листопаді, замінивши Ірак, свідчать дані, отримані з торгових джерел.

Зауважимо, що у Кремлі вкотре за цей рік кардинально помилилися щодо оцінки ситуації. Прогнози, згідно з якими запровадження 5 грудня ембарго Євросоюзу та стелі цін G7 на нафту з Росії призведуть до різкого зростання нафтових котирувань, не виправдалися.

• Набуло чинності обмеження ціни на російську нафту, узгоджене країнами G7 з метою зменшити обсяги прибутків РФ, і, відповідно, фінансів для ведення війни проти України.
• Росія вже неодноразово заявляла, що не буде постачати нафту в країни, які введуть обмеження. Цю позицію підтвердив Михайло Ульянов, посол Москви в міжнародних організаціях у Відні та речник Кремля Дмитро Пєсков.
• Держсекретар США Ентоні Блінкен наголосив, що санкційній тиск заважає Росії поповнювати запаси зброї. Він заявив, що обмеження змушують РФ платити все більшу ціну.