Про це йдеться у розслідуванні The Times.

Володимир Лісін, статки якого Forbes оцінює приблизно у 21 мільярд фунтів стерлінгів, має лондонський таунхаус вартістю 11 мільйонів фунтів стерлінгів, шотландський замок вартістю 7 мільйонів фунтів стерлінгів і дві розкішні вілли на Французькій Рив’єрі. Шотландський маєток Лісіна отримав 700 000 фунтів стерлінгів з грошей платників податків Великої Британії у вигляді сільськогосподарських субсидій. До минулого року він був президентом Європейської конфедерації стрільби. Австралія – єдина країна, окрім України, яка застосувала до нього санкції.

Так, його компанія НЛМК з обігом у понад 16 млрд доларів, має дочірні компанії по всій Європі і США, постачає сталь російським компаніям, які виробляють зенітні та міжконтинентальні балістичні ракети. З 2014 року компанія постачала сталь для електротехнічної промисловості принаймні восьми російським збройним компаніям. Угоди містили, зокрема, сталевий листовий прокат, нержавіючу сталь, електротехнічну стрічку, слабомагнітні сплави та сталь Armco.

Компанія Лісіна визнала існування контрактів, проте посилається на “незначні” об’єми.

Раніше журналісти “Схем” проаналізували дані публічних закупівель РФ і виявили, що електротехнічна сталь корпорації Лісіна з 2014 року регулярно постачається на державні підприємства РФ, які безпосередньо займаються виготовленням ядерної зброї.

Мовилось про “Російський федеральний ядерний центр – всеросійський науково-дослідний інститут технічної фізики імені академіка Забабахіна”. Інститут Забабахіна розробляє та випробовує ядерні і термоядерні боєприпаси.

Також НЛМК співпрацював із Федеральним держпідприємством “Виробниче об’єднання “Север”. Є контракти на постачання сталі 2014, 2015, 2016, 2017 і 2019 років. Після 2019 року дані про закупівлі не оприлюднювали. Основною діяльністю “Севера” є виробництво компонентів ядерних боєприпасів.

Окрім того, концерн Лісіна співпрацював і з іншими підприємствами оборонного комплексу РФ. НЛМК постачав сталь “Науково-виробничому об’єднанню “Електромашина”.  Щобільше, електротехнічну сталь у 2017 році отримав і “Марійський машинобудівний завод”, що розробляє зенітні системи.

Цікавим є також той факт, що на початку вересня журналісти виявили, що танкери Лісіна обходять заборону входження в порти ЄС, тож транспортують російські нафтопродукти в Європу через ланцюжок перевантажень.

Стало відомо, що російський мільярдер Володимир Лісін надіслав лист співробітникам своєї компанії “НЛМК”, у якому назвав трагедією втрати в Україні та закликав до мирного розв’язання конфлікту.

19 жовтня президент України Володимир Зеленський підписав укази про запровадження санкцій проти 2507 фізичних та 1374 юридичних осіб – громадян Росії, Білорусі та України. Відтак, президент України ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо запровадження санкцій проти 256 фізичних осіб – олігархів зі списку Forbes та їх оточення.

Зокрема, у списку фігурують Володимир Лісін, Леонід Міхельсон, Аркадій та Борис Ротенберги, Михайло Прохоров, Сулейман Керімов, Олена Батуріна, Юрій Ковальчук. Іншим указом Володимир Зеленський запровадив санкції проти 2251 фізособи та 1374 юросіб.

Довідка. НЛМК (NLMK) — міжнародна сталеливарна компанія з російським корінням. Має активи в Росії, США та країнах Європи. Основний актив Групи — Новолипецький металургійний комбінат. До НЛМК входить три дивізіони: НЛМК-Росія, НЛМК-Європа та НЛМК-США. Це виробничі майданчики, що займаються видобутком сировини та випуском готової продукції.
Станом початок 2022 року 79,3 % акцій перебували під контролем компанії Fletcher Group Holdings Limited (Кіпр), пов’язаної з найбагатшим бізнесменом Російської Федерації, головою ради директорів Групи НЛМК Володимиром Лісіним, 20,7 % акцій – у вільному обігу.
З 2022 року Володимир Лісін перебуває під санкціями Австралії та України.
НЛМК виробляє чавун, холоднокатану, гарячекатану, оцинковану, динамічну, трансформаторну сталь та сталь із полімерним покриттям. НЛМК випускає близько 21% всього російського виробництва сталі, 21% – прокату, 55% прокату з полімерним покриттям. НЛМК споживає щороку близько 14 млн тонн залізорудної сировини. 80% поставок забезпечує Стойленський ГЗК – третій за величиною виробник ЗРС в Росії. Також НЛМК щорічно споживає близько 5,5 млн тонн коксівного вугілля.