Росія використовує бартерні угоди з Китаєм та Індією для обходу санкцій

Наслідки санкцій США та ЄС щодо фінансових операцій спонукають Росію шукати альтернативи в зовнішній торгівлі. За даними аналітичних джерел, Москва активізувала бартерні угоди з Китайською Народною Республікою та Індією, щоб обходити обмеження системи SWIFT та заборони на банківські перекази.

У рамках таких схем Росія обмінює пшеницю та інші товари на автомобілі, електроніку та комплектуючі для виробництва озброєння або суднових двигунів. Такі угоди дозволяють зменшити залежність від західних банків і полегшити проходження через країни-імпортери.

Ключові параметри бартерних операцій

За даними тих же джерел, щонайменше вісім бартерних угод уже зафіксовано між РФ та країнами-партнерами: Росія експортує зерно та сплави металів, отримуючи взамін імпортні товари та обладнання. За оцінками експертів, загальний обсяг торгівлі за бартером дозволяє формувати більшу кількість товарів, ніж ті, що надходять грошовими розрахунками.

Роль Китаю та імпорт з Заходу

Російська митна служба підтвердила факт використання бартеру з різними країнами «на широкий спектр товарів». Уряд та Центробанк РФ утримуються від коментарів. Також згадується операція з бартерного постачання насіння льону в обмін на побутову техніку на суму близько 100 тисяч доларів між Росією та Китаєм, реалізована через Уральську митницю. Китай є одним із найбільших імпортерів льону у світі.

Поряд з цим деякі бартерні угоди дозволили імпорт західних товарів до РФ, що свідчить про обходження санкцій у певних сегментах ринку. На бізнес-форумі Kazan Expo у серпні 2025 року китайські компанії назвали проблеми з врегулюванням фінансових операцій. Сюй Сіньцзінь, голова китайської компанії з морської інженерії, зазначив, що бартер може стати вирішенням.

“в нинішніх умовах обмежених платежів” бартер відкрив нові можливості для підприємств у Росії та азійських країнах.

Такі дані підкреслюють зміщення акцентів у міжнародних поставках: бартерні схеми дозволяють зменшити валютні ризики, зберегти торговельні ланцюги та підтримати виробничі потреби в умовах тиску на фінансові операції. Для Росії це інструмент збереження доступу до критичних товарів і техніки, а для китайських компаній – можливість розширення ринкової присутності та оптимізації логістики через нові торговельні маршрути.