Росія застосувала керовані авіабомби КАБ на Полтавщині: загроза та особливості

Углиб Полтавщини дісталися російські КАБи. Це один із небагатьох випадків використання підрозділів такої зброї з початку повномасштабної війни. Разом із експертами розбираємося, чому РФ обирає керовані авіабомби та яку загрозу вони становлять для Полтавської області.

“Те, що ми називаємо КАБами – це фугасні авіаційні бомби з універсальним модулем планування і корекції. Росіяни використовують велику кількість таких різноманітних бомб на цих модулях. Вони і 250, і 500, і 1500, і 3000 навіть використовували. Це калібр бомби. Цей калібр бомби, він в кілограмах дається”

У більш зрозумілому форматі це – металевий корпус із вибухівкою та підривником. Такі снаряди відомі ще з радянських часів і доволі активно застосовуються Росією в Україні. Згодом їх удосконалили, додавши модулі планування та корекції, що дозволило літати на більші відстані.

“Більш далекобійними в них є бомби серії “Гром”. Це бомби, які загалом зовні схожі на крилаті ракети. КАБ з двигуном – гібрид бомби і крилатої ракети. Вона створена на базі ракети повітря-земля Х-38 і має відносно високу швидкість. І бойову частину в неї 315 кг, але все одно, дальність її там не перевищує 120 кілометрів”

Що відомо про обстріл Полтавщини? Близько 11:35 20 жовтня у Telegram-каналах Повітряних Сил з’явилася інформація про пуски КАБів на Харківщину з півночі. За 13 хвилин надійшло повідомлення про маневр боєприпасу на Полтавщині. Після цього новин про подію більше не надходило.

За даними моніторингових каналів у Telegram і різних джерел, цей боєприпас міг упасти приблизно за кілька десятків кілометрів від обласного центру. Експерти також підтверджують подібний висновок щодо дальності дії таких виробів.

“Все, що відноситься до КАБів, це запускається, скидається з літаків. Вони вирішили, як сказав Путін, що вони зроблять з України чорну діру”

За даними порталу Deep State оцінювали приблизну відстань від ймовірного місця падіння до найближчої частини українського кордону з РФ на Харківщині – близько 90–100 км, що означає потенційну часткову зону ураження для Полтавщини. У деяких мілітарних Telegram-каналах згадували можливий запуск з району Бєлгородської області, після чого боєприпас подолав близько 145 км.

Експерти вказують, що дальність відповідає типу боєприпасу: якщо діапазон близько 100 км – це близько «Гром», якщо понад 120–200 км – варіанти інші. Обговорювалися також можливості використання «Гром-Е1» або подібних модернізацій, але завжди з обмеженням приблизно 40 км до лінії фронту, щоб зменшити ризик ураження зенітними комплексами.

“Все залежить від дальності. Якщо дальність там менше 120 км, в районі 100 км, то це може бути “Гром”. Навіть якщо вони вдосконалили якимось чином цю “Гром-Е1″, то вони все одно мали її скидати з відстані мінімально 40 км до лінії фронту. Щоб не бути ураженими нашою зенітною ракетою”

За словами експерта, це гібрид крилатої ракети і бомби з бойовою частиною понад 100 кг та дальністю політy приблизно 500 км, швидкість – понад 500 км/год. Оглядач порталу “Мілітарний” оцінює можливий сценарій для Полтавщини як застосування авіабомби на базі фугасно-авіаційної бомби калібру 250 кг із реактивним двигуном, що розширює дистанцію пуску.

За оцінками експертів, вартість таких боєприпасів залежить від джерела, але зазвичай нижча за ракети: КАБи обходяться приблизно у 30 тисяч доларів за штуку, тоді як ракети та ракетні системи можуть коштувати від 100 тисяч доларів і вище. Це одна з причин, чому армії часто обирають саме КАБи, попри ризики та непередбачуваність їх дій.

“При найкращих умовах може влучити зенітний дрон, але це треба, ну, принаймні десяток зенітних дронів запустити. Розумієте, що якщо об’єкт летить зі швидкістю 500 км/год, а ви запускаєте дрон, який летить з швидкістю 300 км/год, то зустрічна швидкість там, залежно від кута зустрічі, там може сягати 600-700 км/год. Якщо нема штучного інтелекту на зенітному дронові, людині важко зреагувати на це”

За даними експерта, кількість виготовлюваних у РФ КАБів може сягати від 5 до 10 тисяч за місяць, причому офіційно ці цифри не публікуються. Такі оцінки підкреслюють складність відповіді на питання про безпеку регіону та необхідність посилення системи повітряної оборони.

Надалі слідкувати за розвитком ситуації варто за офіційними та оперативними джерелами, де пильна увага приділяється стану повітряної оборони та реагуванню на загрози.