Про це пише Reuters.

Ці коментарі стали першим випадком, коли дві країни були включені до списку як джерела основних викидів, які, на думку острівних держав, повинні нести відповідальність за шкоду, вже завдану глобальним потеплінням.

Гастон Браун, виступаючи від імені переговорного блоку Асоціації малих острівних держав (AOSIS), зазначив журналістам, що такі країни зобов’язані платити кошти у фонд.

Делегати конференції погодилися вперше в історії міжнародних кліматичних переговорів включити тему втрат і збитків до офіційного порядку денного.

“Ми всі знаємо, що Китайська Народна Республіка та Індія — вони є головними забруднювачами, і забруднювач повинен платити”, – пояснив Браун. “Я не думаю, що є безплатний проїзд в якусь країну, і я не говорю це з будь-якою різкістю”.

Сам Китай раніше підтримував створення фонду збитків, проте не заявляв, що повинен робити обов’язкові внески. Водночас ЄС і Сполучені Штати заявили, що Китай, як найбільше у світі джерело викиду парникових газів, повинен заплатити.

Попри те, що Індія є найбільшим джерелом забруднення, натомість на душу населення рівень викидів значно нижчий, ніж у середньому по світу.

Провідний учасник переговорів щодо клімату Єгипту Мохамед Наср зауважив Reuters, що мета переговорів COP27 полягала в тому, щоб отримати “деяку ясність щодо подальшого шляху відносно втрат і збитків, але все ще існує широкий діапазон точок зору”.

Тоді як заступниця міністра навколишнього середовища з питань міжнародного співробітництва Мілагрос Де Кампс, наголосила, що з точки зору острівних держав, які зіштовхуються зі все частішими та сильнішими стихійними лихами, необхідність у новому спеціальному компенсаційному фонді очевидна.

Конференція COP27, яка проходить на єгипетському морському курорті Шарм-Ель-Шейх, є 27-м кліматичним зібранням ООН і наступником великої події минулого року в Глазго, Шотландія. Єгипет, який є лідером заходу, каже, що слід зосередитися на виконанні попередніх обіцянок.

Минулорічна кліматична конференція Організації Об’єднаних Націй у Глазго була сповнена розбіжностей. Цього року енергетична криза акцентувала проблеми переходу на чисту енергію з викопного палива. Кліматичні занепокоєння затьмарюються війною в Україні, котру спричинила РФ та пов’язаною з нею нестачею енергії, уряди стурбовані економічним спадом, а деякі ключові альянси розпалися.